«Не гідний бути вченим той,
Хто думає про сите і спокійне життя.»
(Ку Фу Цю Цзи «Лунь Юй»)
Учнів все більшає – вже юрмище,
А мудрих все меншає –
Розуміє вчителя тільки Небо.
Навіть прості слова і то…
Один спитав вчителя:
- Що таке «соромно»?
(О, як хочеться
Докопатися їм до суті слів…)
А вчитель відповідав зажурено
(Вже не вірячи, що хтось
зрозуміє його…):
- Соромно отримувати жалування
І коли в країні є Шлях,
І коли його там немає.
(А учні й не здивувалися,
А учні нетямущі
Зробили вигляд,
що зрозуміли все),
Тільки один запитав у відповідь:
А чи можна вважати людяністю
Позбавлення від марноти й гонору,
Заздрості і жадібності?
А вчитель подивився розчаровано
І промовив таке у відповідь:
- Се називається важко досяжним.
А що таке людяність,
То я не знаю…
Коли запитують
© Copyright: Ли Чень Дао, 2014
Свидетельство о публикации №214070501817
Свидетельство о публикации №214070501817
Рецензии