Харьковская эмиграция 1942-1943. 17

Ступницький Василь Павлович (1879- 1945)
На жаль, широкому колу чи¬тачів дуже мало відомо про В. П. Ступницького. Народився на Харківщині, в селі Михайлів¬ні (яких на сьогоднішній день налічується близько 14). З ди¬тинства жив в атмосфері співу¬чого українського села, пісня полонила серце Василя Павло¬вича назавжди, визначила його подальший життєвий шлях, до¬лю. Після закінчення гімназії втупив до Харківського універ¬ситету. Закінчив музичну школу, схильність до музичної хорової культури завжди була головним чинником у його житті. Працю¬вав диригентом духовної капе¬ли, організовував виїзні концер¬ти, викладав у школі.
Часто буваючи в різних куто¬чках Слобожанщини, Ступниць¬кий слухав народний спів, запи¬сував пісні, збирав їх з ентузіаз¬мом завзятого колекціонера. Упо¬рядкувавши своє зібрання, він видав «Пісні Слобожанської України» у 1929 році. Як компо¬зитор, Ступницький написав му¬зику для хору на слова Т. Шев¬ченка, духовну музику, твори для дітей.
В 60-70-х роках деякі твори з доробка автора були опубліко¬вані. Головною ж заслугою В. П. Ступницького є те, що він був не просто композитором, а музичним етнографом (як і Гнат Хоткевич).
З приходом у Харків німець¬ких військ В. П. Ступницький не евакуювався. Коли в окупова¬ному місті організувалась «Про¬світа», Василь Павлович без зай¬вих вагань прилучився до цього «острівця українства» і став ак¬тивним членом організації. «Про¬світа» влаштовувала концерти з виступом хорового колективу, і тут здібності хормейстера Ступ¬ницького виявлялись вкрай ко¬рисними.
Особливою популярністю ко¬ристувались «Вечорниці» Петра Ніщинського, які є сценою до 2-ї дії драми Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля». «Вечорниці» викону¬вали в Харківській національній опері та у товаристві «Просвіта» під орудою Василя Ступницько¬го. Виконувались вони і в школах Харкова, де давалися концерти з музичної української класики.
В школі № 13 хор під орудою Ступницького виконував цей твір.
Було присутньо багато слухачів, особливо молоді. Колядки і щед¬рівки мали такий успіх, що мо¬лодь співала їх, покидаючи залу.
Ступницький любив і шану¬вав народну музичну культуру, звичаї народу. Під час Різдва ходив з хлопцями-співаками ко¬лядувати. Вражає прагнення від¬творювати давні традиції народ¬них свят в тяжкі роки війни, під час окупації. Треба зважати ще й на те, що, окрім військової ситуації в місті, люди стражда- ли від голоду і Ступницький разом зі своїми хлопцями та¬кож ледве тримались на ногах. Доречі, газета «Нова Україна» 7 січня теж відзначила це свято особливим різдвяним наївно- радісним логотипом.
Перед першим наступом Чер¬воної Армії на Харків В. Ступ¬ницький, як і багато інших, виїхав з міста. Спочатку поїхав до Львова, потім до Німеччи¬ни. Помер Василь Павлович у 1945 році.

 Стунницькнй В. П. // Енциклопедія українознавства. - Т. 8. - Л., 2000. - С. 3087. Скоробогатов Л. В. Харків у часи німецької окупації (1941 - 1943). - X.. Прапор, 2004