Про блат

Час від часу виникали ситуації, але чи то вони зовсім мене не стосувалися, чи стосувалися досить посередньо, не на пряму, що в свою чергу дозволя знайти для цього якісь виправдання. Типу: можливо ти дійсно не такий "класний", значить інші кращі та розумніші за тебе. І в результаті, вдавалося цим не дуже перейматися, як мінімум не зациклюватися і не протестувати цьому. Але цього разу все сприйнялося якось аж занадто болісно. І не те що б то був акт саме в мою сторону (хоча хто його знає), але я сприйняв це як проф.образу. Мені здається, що уже не той час, щонайменше для комерційних організацій, щоб блат/кумівство/знайомства (називайте як хочете) визначали виробничий процес. Ні, не зрозумійте не правильно, я не проти цього впринципі. Якщо при всіх рівних умовах хтось ще й ближчий тобі особисто, тоді ніякий питань, але коли певні соціальні зв'язки є визначальними при виборі, нехтуючи поняття професіоналізму і економічної вигоди при підборі персоналу - то це рух в нікуди. Я чесно кажучи не знаю де "коріння" проблеми з гори чи з низу, але що точно, так то проблема в людях, тобто в їх небезпристрастності. І все це тягнеться безкінечною лавиною. Можна звичайно апелювати до того, що так пишу, бо сам позбавлений таких професійний рушіїв моєї "кар'єри", не буду вас переконувати в протележному, але від того менш образливо не стає. І от питання: хто в цьому трикутнику більш лояльний до роботодавця: покровитель, особа під протекторатом, чи звичайний працівник? Я за те щоб в корпоративні привила всі роботодавці вписали пунк, щось типу: "в бізнесі немає друзів", а лише чіткий розрахунок і цифри. Думаю результат був би на лице.