Віяло сонце, віримо в темряві, усе найбажаніше
Збудеться, змріється. Я поруч, крізь різні повір'я
Минуле, чи так, чи інакше до нас повертається.
Проплачено все - рахунки життєві, корюся за зроблене.
Та й справи лихі не заправити хмарами, не зруйнувати.
Ти бачиш погане - то є твоє зображення,
А тепле й яскраве навіть в пітьмі не побаче той зради,
Хотів я плекати всіх, хто вірив у мене,
Нехай й через своє бачення, але вірив, шепочучи.
Від досади я втратив своє дихання
Поряд з янголами свого життя.
***
© Copyright: Кислородный Голод, 2014
Свидетельство о публикации №214071400068
Свидетельство о публикации №214071400068
Рецензии
