Макс

Фельетон.

Посв. Максиму Исх*****.

Макс. Это такое смуглое ленивое существо со стрижкой под ноль и круглыми глазами на выкати. Я не переношу общество Макса. Меня раздражает его заносчивость и чувство собственной важности. Макс с большой охотой стебётся над другими, но на шутки, сказанные в его адрес, резко обижается. Однажды он даже огрызнулся на мой острый прикол: “чо ёбнулся ? Иди лекарство выпей”. Макс любит расхваливать себя и свою профессию. Что ты ! Он же – PHP разработчик. Смотрите, как это звучит ! Нет. Это не он крутится вокруг солнца, это солнце крутится вокруг него. И вообще, о чём его не спроси, на какую тему разговор не заведи – он во всём разбирается. Он – профессионал, он – эксперт. Макс кичится, что играет на спортивной бирже, хотя я много раз видел его абсолютную некомпетентность в этом роде деятельности. Он проигрывал пари, ошибался, злился, заводился и вообще вёл себя никак подобает. Внутренний мир Макса примитивен и скуден. Если бы я как математик охарактеризовал область определения мыслей Макса, это был бы отрезок с точками: секс и наркотики. Я как-то решил проучить Макса и завёл разговор об иудаизме:
- Макс, а знаешь ли ты, что такое Бар-мицва ?
Макс сделал уверенное лицо и пробасил как можно спокойнее:
- Конечно.
- Ну и что же это ?, - с лёгкой иронией спросил я.
- Это такой город.
- Да ?
- Да.
- Ну, и где же он расположен ?
Я по лицу видел, что Макс врал. Он часто врал. К месту и ни к месту. Он врал про всё: про то, что знает Теорему Верштрасса и задачу Коши, про то, что мастерски разбирается с библиотекой Jquery, про войну в Персидском заливе, про физику полупроводников и про Индокитай.
- В США, - снова уверенно-невозмутимо ответил Макс. Его лицо выражало только одно: как я тебя, а ? Смотри, какой я умный. Я – Вассерман, а ты унылое говно. И вообще, больше читай энциклопедии, дурачок.
Я только иронично поднял брови к верху.
- Нет, Макс. Это не город. Это такой религиозный обряд у евреев. Посвещение из девочек в девушки, а из мальчиков в юноши. Дети впервые прикасаются к Торе с возможностью помолиться. Мальчики начинают бриться, а девочки обязаны носить бюстгалтер. И теперь они и только они наряду со взрослыми несут ответственности за свои совершённые поступки.
Макс был в не себя от ярости. Его злые глазки точили меня как деталь на токарном станке. Что ты ! Он этого не знал. О, Боже ! Что же теперь о нём все (!!!) подумают ? Да, он не знает что такое Бар-мицва, зато он знает что “торчать” лучше под РАДИО-RECORD, что в Потайе самые красивые проститутки в мире, за то он знает как правильно нюхать кокаин, что бы лучше “штырило” и разбирается в сортах пива и водки. Макс плохо кончит. Ай, да Макс !

Июль 2014 г.

Макс. Це таке смагляве ліниве істота зі стрижкою під нуль і круглими очима на викотив. Я не переношу суспільство Макса. Мене дратує його зарозумілість і почуття власної важливості. Макс з великою охотою стебется над іншими, але на жарти, сказані на його адресу, різко ображається. Одного разу він навіть огризнувся на мій гострий прикол: чо ебнулся? Іди ліки випий. Макс любить розхвалювати себе і свою професію. Що ти! Він же - PHP розробник. Дивіться, як це звучить! Ні. Це не він крутиться навколо сонця, це сонце крутиться навколо нього. І взагалі, про чим його не запитай, на яку тему розмова не заведи - він у всьому розбирається. Він - професіонал, він - експерт. Макс хизується, що грає на спортивній біржі, хоча я багато разів бачив його абсолютну некомпетентність у цьому роді діяльності. Він програвав парі, помилявся, злився, заводився і взагалі поводився ніяк подбати. Внутрішній світ Макса примітивний і мізерний. Якби я як математик охарактеризував область визначення думок Макса, це був би відрізок з точками: секс і наркотики. Я якось вирішив провчити Макса і завів розмову про іудаїзм:
- Макс, а чи знаєш ти, що таке Бар-міцва?
Макс зробив впевнене обличчя і пробасив якомога спокійніше:
- Звичайно.
- Ну і що ж це?, - З легкою іронією запитав я.
- Це таке місто.
- Так?
- Так.
- Ну, і де ж він розташований?
Я по обличчю бачив, що Макс брехав. Він часто брехав. До місця і ні до місця. Він брехав про все: про те, що знає Теорему Верштрасса і задачу Коші, про те, що майстерно розбирається з бібліотекою Jquery, про війну в Перській затоці, про фізику напівпровідників і про Індокитай.
- У США, - знову впевнено-незворушно відповів Макс. Його обличчя виражало тільки одне: як я тебе, а? Дивись, який я розумний. Я - Вассерман, а ти сумовите гівно. І взагалі, більше читай енциклопедії, дурник.
Я тільки іронічно підняв брови до верху.
- Ні, Макс. Це не місто. Це такий релігійний обряд у євреїв. Посвещенная з дівчаток в дівчини, а з хлопчиків в юнака. Діти вперше торкаються до Торі з можливістю помолитися. Хлопчики починають голитися, а дівчатка зобов'язані носити бюстгалтер. І тепер вони і тільки вони разом із дорослими несуть відповідальності за свої скоєні вчинки.
Макс був у не себе від люті. Його злі очиці точили мене як деталь на токарному верстаті. Що ти! Він цього не знав. О, Боже! Що ж тепер про нього все (!) Подумають. Так, він не знає що таке Бар-міцва, зате він знає що “стирчати” краще під РАДІО-RECORD, що в Потайя найкрасивіші повії в світі, за те він знає як правильно нюхати кокаїн, що б краще "штир" і розбирається в сортах пива та горілки. Макс погано закінчить. Ай, да Макс!

Липень 2014

Никогда не забуду, когда этот маленький озлобленный жалкий соплячок по кличке "дурачок" встретился мне по пути с работы во дворе. Я ещё не успел подписать все бумаги об увольнении, а он был во дворе уже "тут как тут" со словами:
- Что, уже выгнали или уволился ?
Я промолчал.
Откуда он знал ?
Всё просто: у него шире круг знакомых.

* * *

Это был, наверное, год 2011 или 2012 ... Макс обратился ко мне с просьбой, чтобы я сочинил Конкурсное стихотворение о Петербурге, за которое я бы получил приз:
Абонемент в Бассейн. Я выполнил его просьбу. Стихи я сочинил. Хорошие стихи. И передал их Максу. Он их забраковал, сказал, что больше напоминает Москву, а не Петербург. Потом Макс сам сдал их Губернатору, и тот наградил его абонементом в Бассейн. Макс, потирал руки и думал, как я Изю наебал ! А ? Изя ? Изя - лох. Лох - он первостепенный !

* * *


Я потом только об этом узнал. Мне кто-то рассказал. Мой комментарий: Нет, Макс. Ты не меня наебал. Ты Бога наебал. Теперь смотри: что-то произойдёт с тобой, твоей женой, дочкой, матерью или отцом. Возможно они заболеют, возможно даже неизлечимо. Ладно меня обманул - ты Бога не обманешь ...

Ніколи не забуду, коли цей маленький озлоблений жалюгідний соплячок на прізвисько "дурник" зустрівся мені на шляху з роботи у дворі. Я ще не встиг підписати всі папери про звільнення, а він був у дворі вже "тут як тут" зі словами:
- Що, вже вигнали чи звільнився?
Я промовчав.
Звідки він знав?
Все просто: у нього ширше коло знайомих.

* * *

Це був, мабуть, рік 2011 чи 2012... Макс звернувся до мене з проханням, щоб я склав Конкурсний вірш про Петербурзі, за який я отримав би приз:
Абонемент у Басейн. Я виконав його прохання. Вірші я написав. Гарні вірші. І передав їх Максу. Він їх забракував, сказав, що більше нагадує Москву, а чи не Петербург. Потім Макс сам здав їх Губернатору, і той нагородив його абонементом до Басейну. Макс, потирав руки і думав, як я Ізю наебал! А? Ізя ? Ізя - лох. Лох - він першорядний!

* * *


Я потім тільки про це дізнався. Мені хтось розповів. Мій коментар: Ні, Максе. Ти не мене наїбал. Ти Бога наїбал. Тепер дивись: щось станеться з тобою, твоєю дружиною, донькою, матір'ю чи батьком. Можливо, вони захворіють, можливо навіть невиліковно. Гаразд мене обдурив - ти Бога не обдуриш...

Июнь - Июль 2014 г. - 7 Апреля 2025 г. - 10 Мая 2025 г.