Нахилилися верби над ставом,
гублять краплі роси з верховіть,
де ти, милий, тебе тут чекаю,
передай вітерцем свою вість.
Передав милий вість голубочком,
що із сходу на захід летів,
він летів, обминав усі точки,
де із грозами грім відгримів.
Він писав, що далеко на сході
захистить тільки наше життя,
і до тебе, кохана, приїде,
що і ніч йому буде мала.
Нахилилися верби над ставом,
краплі падають униз з верховіть,
нехай гілля верби лишень плаче
і казковою видасться ніч.
Текст пісні.
Фотографія із інтернету.
Міське озеро, Івано-Франківськ.
Наклонились вербы над прудом
© Copyright: Светлана Борщ, 2014
Свидетельство о публикации №214071500887
Свидетельство о публикации №214071500887
Рецензии