Літо, моє літечко, дощами умите,
літо ясним сонечком зігріте,
всеньке небо хмарами покриє,
літо травами зазеленіє.
Ясніє небо над високою горою,
у травах коники сюрчать юрбою,
але вже блиснула гостра коса,
посиплеться із трав рясна роса.
Ромашки, колоски пшениці,
в тимофіївці губляться квіти,
загубляться і стануть висихати,
уранці стебла вже косою стяті.
На вилах перевернем сіно,
стає воно сухим, рухливим,
але набігли хмари з-за гори,
пора складати сіно у стоги.
Копички в горах акуратні стоять,
пахучим сіном дихають і шелестять,
додають вітру, що по горам повіває,
запах трав скошених і дар приймає.
Сюрчать десь коники у траві,
віяти вітру уже на порі,
та дощ здаля лиш налякав,
з хмарами сонце горами тримав.
Фотографія із інтернету.
Лето, моё лето
© Copyright: Светлана Борщ, 2014
Свидетельство о публикации №214072100161
Свидетельство о публикации №214072100161
Рецензии