З нею спиш,
З нею гуляєш,
З нею вечорами засинаєш
І міцно,міцно обнімаєш.
Вона ж твоя кохана,
Кохана,незрівняна,
Миле сонечко,
Хороша Юлічка,
Маленька твоя дурочка.
А хто я,хто я така?
Прохожа,чи знайома твоя?Ні!Подружка!
Смішно,
Подружка як подушка.
Вечером теплим словом зігріє,
Коли погано дасть тобі надію.
А що тобі можу дати я,
Коли я зовсім людина проста.
Така проста,що тобі не потріна,
Бо такого як ти,я не гідна!
Знаю,вона кохана,кохана не я
Така вже випала доля моя.
Та що мені робити,я не знаю,
Як тепер бути,
Мабуть,взяти розлюбити,
Розлюбити і забути.
Не заливати горе сльозами неба,
Не кохати того,кого не треба.
Не літати у думках безнадійно
І попробувати жити вільно...
Кохана не я...
© Copyright: Виталия Яцура, 2014
Свидетельство о публикации №214072500351
Свидетельство о публикации №214072500351
Рецензии