Не жди мене ти і не клич,
До тебе більше я не прийду.
Палку любов мені не зич,
Свою я десь-таки знайду.
Я не кохаю... Ти не плач,
Що всі слова-то лиш приманка.
Бідненька дівчинко,пробач,
Що була тільки як коханка.
Піду... Ти більше не побачиш,
Я про це Бога помолю.
Пройдуть роки і ти пробачиш
Мене і помилку свою.
Як згадка в тебе є дитина,
На жаль, без батька виросте вона.
Це-наша доля,наша це провина,
І пісня більше не полине,бо обірвалася
струна...
Ти думаєш,я не страждаю?
Мені не шкода юних літ?
Та що подію,коли я не кохаю
І не чекай марно,мій прихід!
Не кохаю...
© Copyright: Виталия Яцура, 2014
Свидетельство о публикации №214072500391
Свидетельство о публикации №214072500391
Рецензии