Блакить прозорie, синie...

 *  * *
Блакить прозоріє, синіє,
                ледь зеленавіє на схід.
Ще літній теплий
                вітер віє.
Блаженно, тихо угорі.
А ніч все глибше вистигає,
Аж серце битись не встигає
І жаль тамуючи, горить,
І разом з місяцем жевріє.
Далекий відгук, тихий крик.
І хтось незримо пролетить,
І щем сльоза гаряча змиє.


Рецензии