Хіба ж то Рай ? Там осені немає.
Що ж то за світ без присмерків, вогнів,
Без сяйва рідних вікон, що чекають ?
Що вічності до сподівань та мрій ?
Та в серці болю крапельки згасають.
І мариться – далекий дивний дім,
Де темні свічі смутків догоряють…
І лиш одне не осягнуть тобі –
Що бачиться з тИх вікон золотих,
За тИх небес сліпучим небокраєм ?
Хiба ж то Рай? Там осенi немаe...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214080100214
Свидетельство о публикации №214080100214
Рецензии