Так нерозумно,вилилось мовчання.
Що мало сотні-тисяч слів...
Твоє-моє не розважання,
І пустка, спраглих відчуттів.
Вернись! Чи йди...Сама не знаю.
Віддай моє! А може й забери...
Як вже набридли ті вагання,
І ви, від вчора не мої.
Давно, чи завжди були не моїми?
В пусте з пустого, не зільєш...
Ілюзія-диявольське створіння!
Ізгинь, немає в собі більше сил..
Не розумно
© Copyright: Тетяна Черчович, 2014
Свидетельство о публикации №214080501962
Свидетельство о публикации №214080501962
Рецензии