Чому плачеш, мала, розкажи
Та пізнай глибину спочатку
І біду ти свою покажи
І залиш поцілунок на згадку.
Твої сльози, то лише печаль
Спонтанна і також дурна
Ти не плач, мала, не журись
І доля твоя буде не зламна.
Коли хтось ще спробує ранить
Забери своє серце далеко
Так, мала, воно ранить
Так, мала, дуже гірко.
Але час залічує рани
І сльози засохнуть швидко
Позагоюються всі твої шрами
Та на серці залишиться гидко.
Ти не плач, мала, не журись
І я завжди буду з тобою
Ти до сонця скоріш піднесись
Й повернись до нас весною.
Чому плачеш, мала, розкажи?
© Copyright: Ли Лиа, 2014
Свидетельство о публикации №214080502019
Свидетельство о публикации №214080502019
Рецензии