Ковiнька, торбинка i флейта

КОВІНЬКА, ТОРБИНКА  І  ФЛЕЙТА
(благовіст Старчика)

Епіграф:

Віддавна є у людей мудрі й прекрасні вислови; від них нам слід научатись.
Геродот

Коли є тіло над тілом, тоді є й голова над головою
і вище старого нове серце.
Г.С.Сковорода

Добрий приклад – половина казання!
Народна мудрість



ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

   Просто всотуйте в себе мудрі вислови Старчика; я не кажу вам, щоб ви їх зрозуміли; просто пийте їх, просякніть ними, відчуйте їхній аромат. І якщо цей смак зможе допомогти вам розкрити таємниці, що переховуються всередині вас, якщо нові квіти спалахнуть на луках вашої душі, коли ви будете читати Старчикові елоквенції, це прекрасно.
   Старчикові вислови і добротвори – це квінтесенція мудрості, це передача. Кожне слово ввібрало в себе його власний досвід і досвід попередніх поколінь. Кожне його слово, як сім’я, в якому переховується сонях добра. Щоб Слово Старчика зійшло, треба спокійно, без поспіху доглядати ці зерна серцем. Бо тільки тоді, як зерно проростає в серці, і дає цвіт, ви зможете пізнати і зрозуміти суть. Тільки тоді можна робити якісь висновки.

Вдячний учень під дахом наставника,
Був я з Майстром, як кухоль з коновкою.
Раз стрибнувши у вогнище Старчика,
Став відтоді новою істотою.


 
БАТЬКИ. ДІТИ (1)

   Старчикова поговірка:
   «У матері три батька; у дитини три серця; у чоловіка три корінця: два ходять, один родить».
***
   Хтось запитав Старчика:
   «Яким має бути син?».
   І він відповів:
   «Батькам вдячний за живот, собі – за свій оборот, людям – за школу, а більше й нічого».
***
   Старчика раз запитали:
   «Чи вважаєш ти за чесноту, якщо батьки, відмовляючи собі в усьому, працюють на світле майбутнє своєї дитини?»
   І він сказав:
   «Всі чесноти переховуються в мудрості, а не в жертвах. Дай нерозумному баклагу з вином ; за день він видудлить її і буде перебувати в дурмані, а ще три дні хворіти. Чи не краще показати чаду на власному прикладі, що й одного ковтка досить для того, щоб відчути насолоду, ще й лишитися при здоровому глузді?».
***
   СТАВЛЕННЯ ДО МАТЕРІВ:

   «Слухайте ті, хто ображений на матерів своїх, до вас звертаюся я! Чого прагнете ви досягти в цій війні? Яку перемогу малює вам ваша уява? Ви дужі і зухвалі, і вистачить у вас сили завдати біднім жінкам страждань, але їх перемогти неможливо! Матір плаче над колискою, коли дитя хворіє. Плакатиме вона і тоді, як втратить свою кровинку. Доля матері – сльози. А от ви… ви в цій війні сієте вітер спекоти, від якого гинуть дерева надії і спопеляються душі. Бачив я це не раз і ось свідчу: той, хто став на прю з матір’ю своєю, отримує у спадщину гіркоту в чуттях і страшну потворну смерть, ще й діти його стають на шлях самозгуби».
***
   Чув я від Старчика таку веремію:
   «Шануйте, дітки, закони життя. Бо коли є, то є. А коли нема, то - нема. І як скаже кому дитина: «Синку», – схиліть перед ним голову, як перед рідним батьком; а звернеться дідусь з шанобливого: «Тату…», – вшануйте його, як рідного сина».
***
   Батьки цілять в дитину з рушниці «виховання», і таким чином влучають у безпосередність. Коли в дитині сконає безпосередність, у ній  народиться або бунтар-підліток, або ж прилизаний хитрун.
***
   Винищуючи в дитині природну здатність радіти, батьки таким чином позбавляють себе радості в старечому віці.
***
Тато, Мамо, дивіться на кровинку свою
не як на власне дитя, шукайте в нім друга;
та дружба вам буде на старість, немов світлодайна поміч.
***
Кішку ніхто не вчить як кошенятка любить.
Чому ж тоді матір людська біжить до сусідської хати
питати поради як то власну дитину виховувати?
   З цього зерна: любов – правда; порада – розрада.
***
   Ріка починається з джерела. Дитина росте з джерела чистого сміху. Загати джерело – загине ріка. Отруїть дитину серйозністю, і вона дуже скоро стане схожа на цвілий сухар.
***
   Чув я від одного мудрого юдея: «Багато чого можна довідатись про чоловіка по тому, як він називає свого сина». А я кажу: більше довідаєшся про чоловіка по тому, як син називає свого батька.
***
   Син про маму забуває. Матір сина пам’ятає.
***
   У кожній жінці шануй матір, від Діви Марії до маленької дівчинки, і ти не знатимеш в житті горя.
***
Своє сім’я, своє і поле.