Вчителi. учнi
Старчик сказав:
«Якби в школі життя було стільки ж учнів, скільки й вчителів, то смерті, що приймає останній іспит, лишилося б, замість вовчих квитків, видавати лише золоті медалі».
***
Старчика запитали:
«Яке вчення найкраще?»
І він відповів:
«Те, від якого в людині міцнішає дух, а ніс втрачає властивість пнутися вгору».
***
Казав якось Старчик:
«Ніколи не візьму собі в учні того, хто пройшов школу людей, де за кожний крок жадають оцінки».
***
Іще він казав:
«Дайте мені одного небитого, і я з радістю віддам вам за нього десятьох битих!»
***
ВЧИТЕЛІ ЖИТТЯ
Горе вам, вчителі життя, якщо ви стоїте над учнями своїми, ніби отой поспішкуватий садівник, що кричить на квіті: «Скоріше розкривайтесь! Я жадаю побачити чудо вашого цвітіння!..» Чи не вподобляєтесь ви тоді отій жінці, яка хоче мати дитину, а носити не хоче? Чи відомо вам, що квіти розцвітають у світанковій тиші, а для Буття немає значення, яка квітка спалахне сьогодні, а яка завтра.
***
Напутствуйте, батьки, вчителі, вожді, ратоборці… Вас тисячі, а тих, хто не може без вас, – мільйони. Напутствуйте, навчайте послідовників своїх як визирати прийдешнього і досягати мети. Я ж піду шукати того єдиного, хто забажає, щоб напутив я його в країну Вічного Ранку.
***
Засвоювати уроки зубрінням, що сіль заїдати хлібом.
***
Якщо ти узявся гризти граніт науки – гризи, аж поки не втратиш усіх зубів. Відтоді почнеш пити молоко ладу.
***
Розпитайте ведмедя про зиму, і він вам розкаже про пагорби меду.
Свидетельство о публикации №214080900497