Летiло лiто снивом павутин...

              *     *     *

Летіло літо снивом павутин,
Стелився дим зачаєно і тихо.
Здавалось залишився день один,
Блакитний день розчахнутого світла.
І серце розривалось у вогні,
В прощальній
                різнобарвності 
                розлитій…          

 
                *     *     *

Серце засміялося на вітер,
Віршем срібнодзвінким пролилось,
Так йому хотілось полюбити…
Світлий промінь ляже на чоло.
Осінь захлинеться у блакиті.
Ми ще залишаємось на світі.


Рецензии