Розчинитись у джазi...
Білий молочний лондонський туман - то моя ковдра,
що я нею огортаюсь.
Серпень, останній літній місяць.
А далі - багряне листя, прохолодні, немов ментолові ранки, жевріюче помаранчеве сонце та кава з присмаком цинамону. Отже, далі - осінь. Наша з тобою романтика, поділена на двох. Теплий вересень. Жовтогарячий жовтень - мій улюблений, хоч і трохи буремний місяць. Твій листопад. Я не нагадуватиму тобі про перше листопада. Не скажу жодного слова, не зроблю жодного зайвого кроку. Лише стисну міцніше твою долоню, й поспіхом поцілую тебе, примруживши очі, ніби мене сліпить сонце.
Свидетельство о публикации №214081600210