Нiби небесна туга...

Зірки на Небі блищать світлячками,
Та й коромислом гойдається місяць.
Думки до тебе лиш линуть птахами,
Адже Душа не знаходить геть місця.
Ти знову зник полохливо-мовчазно,
А Серце рветься від туги та й болю.
Плаче із сумом сльозами в Коханні,
Але все ж вірить: там Ангел з тобою.


Рецензии