Правда. Брехня

ПРАВДА. БРЕХНЯ

***
   На питання: «Чому не люблять слово «правда»?», Старчик відповів запитанням на запитання: «Чому не люблять слово «прокинься?»
***
   Пригадалось Старчикове:

   «Постійні образи, Санько, можуть навчити тебе милосердю. Увіруй у брехню, – і ти в пастці, і вже ніколи не вийти тобі на дорогу правди».
***
Брехні доволі, правдоньки – замало.
Світ – ярмарок. Я бачу знов і знов:
Гнів тне колінця, в скоки йде зухвало…
І десь за спинами ховається любов.
***
Я знаю правило одвічне;
Його не гоже забувати:
Дивись сміливо лжі у вічі,
То й зможеш правду розпізнати.
***
   Хай не змінює вам, браття, світло правди вашої. Бо не раз буде так, що прийдуть до вас сонячним днем знані в книгах і скажуть: «Ми принесли вам світло», і в місячну ніч прийдуть вони з ліхтарями і будуть говорити: «Ось ліхтар, щоб ви бачили вночі».
***
Для того, щоб крихту правди здобути,
Необхідно сміливим і дуже терплячим бути.
А от для того, щоб брехню збирати,
Не треба зайвих зусиль прикладати.
В одну лише лжу увіруй, –
Завтра матимеш дві, післязавтра – чотири.
А як міх брехні назбираєш,
Правди чистої вже не пізнаєш.
Тож правди тримайся і з нею дружи,
Бо у лжі немає межі.
***
ЛЕСТОЩІ

Від сильного світу сього до найнижчого холопа,
Хилити голову та піджимати хвоста – найважливіший клопіт.
Від першого до останнього – всі шикуються в ряд:
Нижчий перед вищим писком грає,
В зуби заглядає... Ось який маскарад!
Хто ж тоді живе у силі і славі?
Безмежне Небо хилиться перед людиною Праві.
Правильний чоловік щасливо проживає свій вік.
Він прямує куди знає й нічиєї милості не шукає.
Він Єдиному Богу слугує,
Про вдячність щирим серцем Йому він звітує.

Лестощі, лизоблюдство – людського проявлення тлін.
Хто справжній твій є покровитель?
Скрізь  і всюди – один лише Він!!
***
Що значить жити по-правді?
Де ступнеш – вишукуй радість!
Знай своє діло,
Не знущайся над тілом.
Бо як тіло ти псуєш –
Душі болю завдаєш.
А коли душа страждає –
Ніч людину обіймає.
Ніч – то матір хижакам,
Але мачуха пташкам.
Голову зроби конем,
Серденько – погоничем;
Так од’їздиш дуже довго,
І не знатимеш проблем.
Прийде слава – не жени,
Сам за нею не женись.
Світ не злий, але й не добрий,
Тож середини держись.
Як послухаєш мене –
Тебе щастя не мине.
І з нутра печаль і злоба
Не замацають тебе.
От що значить: жити по-правді!
В правді сила! В правді – радість!
***
   Старчика запитали, як він відрізняє, яка людина правдива, а яка ні, і чи легко це угледіти?
   - Для мене легко, - сказав мудрець, - і ось чому. Іноземця, який спілкується українською, видають непритаманні українцеві інтонації, і невірна побудова речення, і його зайве напруження під час спілкування. Так само поводить себе людина облудна: вона говорить витіювато, голос у неї аж дзвенить від самовпевненості, а крізь її очі не проливається на співбесідника світло душевної доброти.