Привіт. Розкажи як там море, хвилі плескаються на узбережжі?
Хтось, може, топить у ньому горе? Хтось, може, малює межі?
Я не спатиму вночі, стану вітром, я топтатиму зоряний сніг,
Я вдихатиму твоє повітря і ловитиму втомлений сміх.
Продовжуй у собі розчиняти, зупинись, коли сонце в зеніті.
Навчи мене світ обіймати, благаю, навчи любити.
За тобою потяг і порожній вокзал, що розділятиме навпіл світ.
Я заходжу у світлий зал.
Я не можу без тебе.
Привіт.
привiт!
© Copyright: Ирина Манжос, 2014
Свидетельство о публикации №214082300900
Свидетельство о публикации №214082300900
Рецензии
Спасибо, родственница, уважаемая Ирина! Привет (привіт) Вам из Воронежа. Я ещё не старый дед и, грешен, пишу стихи и прозу. Вы пишете замечательные стихи. Но лучше всего они слушаются на украинском. Как-то музыкально оживают, что ли. Стану Вашим читателем.
Павел Манжос 26.10.2019 18:17 • Заявить о нарушении
Павел Манжос 26.10.2019 18:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.