Сум. Pадiсть

СУМ. РАДІСТЬ

   Старчика запитали:
   «Чому на землі так багато суму?»
   «Тому, – відповів Старчик, – що переважна більшість мандрівників взуває чоботи не по нозі, одяг не по розміру, беруть ношу не по силах, ще й не туди йдуть».
***
   Старчика запитали:
   «Яка різниця між тугою й печаллю?»
   І він сказав:
   «Така сама, як між двома деревами, де перше всихає, а друге – весни чекає».
***
   Старчика якось запитали:
   «Що може налякати його у житті?»
   Він відповів:
   «Неприродна посмішка».
***
   Тоді його запитали:
   «Що може вас розвеселити?»
   «Найбільше додає мені насолоди, коли я бачу як людину залишає серйозність», – сказав мудрець.
***
   Один літній чоловік запитав Старчика:
   «Чому ви, шановний, час від часу, можете годинами сміятися без причини? Хіба ви не знаєте російського прислів’я: «Смех без причины – признак дурачины»?
   «Чув я оте прислів’я, – відповів сивоголовий мудрець, – і свідчу що воно неправдиве. Тільки справжній тюхтій не буде сміятися, коли на серденьку веселенько. А от тепер ви послухайте два українських прислів’я… перше: «Як немає причини, немає й гірчини», і друга: «Хто з причини регоче, знай, скоро заскрегоче».
***
   На запитання: «Що маєш на увазі, коли говориш «чиста радість»?», – Старчик відповідав: «Чистою я називаю таку радість, яка не спричиняє страждання іншим».

ВІРШ-ПОРАДА

Живи, серце, як калинонька коло хати.
Цвітеш – цвіти. Кого питати?
Бува, що приходить
Песик під дерево сцяти.
Не жури і не силься його відганяти.

Від такого візиту,
Не меншає в дерева цвіту.
***
Скажу вам вістину,
Скажу вам і другу,
Всім тим, хто у серці
Вже тішив весну:
Немає на Небі
Ні смутку, ні туги;
Немає на Небі
Ні ночі, ні сну.
То ж зовсім не треба
Скорботи збирати.
Що очі угледять,
Те й буде у хаті.
***
   Жоден горщик ні на мить не залишається порожнім у цьому світі. Навіть, коли посудина порожня, - у ній снує чиста небесна снага. На людину так само можна дивитися, як на глиняне робливо.   
   Журливий чоловік прийшов якось до Старчика й каже:
   «Мої думки сірі, як дощові хмари. Де шукати того вітерця, що здатний розігнати безпросвітну тугу?»
   Ось що відповів йому співчутливий сивань:
   «Ти прийшов до мене з макітрою помиїв, а хочеш, щоб я дав тобі іскристого вина. Вилий ка;лину на смітник, ще й вимий гарненько внутрішні стінки, інакше, як я ввіллю тобі усерадісного сонцедару?»
***
   Радість - це здоров’я душі.
***
   Як не старайся, сміх – тільки гість, несподіваний гість. Сміх, мов сонячний промінчик, що іноді прозирає крізь хмари. Усмішка – лише вона може стати господаркою твого обличчя.
***
   Коли тебе відвідує радість – святкуй її прихід, танцюй, співай...; коли приходить печаль, розглядай її, як найкоштовнішу річ, і не силкуйся виганяти з серця. Сум, печаль, гнів і їм подібні почуття, не полюбляють, коли їх оглядають, але вони завжди готові вступити в баталію з тим, хто робить їм виклик.