Плакала молода за старого йдучи

               ПЛАКАЛА МОЛОДА ЗА СТАРОГО ЙДУЧИ
(подається уривок з глави)

Не знала моя мати
За кого мні замуж дати.
Дала ж мні за старого діда,
Бо не знала, що то біда.

      Велика печаль обіймає душу, коли читаєш народні балади про нещасливу долю тих дівчат, яких, всупереч їхнього бажання, віддали заміж за нелюбів – старих незугарних дідуганів.
 
Коли була дівонькой.
Гороньки ся зеленіли.
Як пішла за нелюба.
Діброви почорніли.

   Одна з основних причин тих бід за старим мужем – відсутність повноцінного статевого життя. Страждання таких жіночок зафіксовано в багатьох піснях:

Нелюб гляне – серце в’яне.
Посміхнеться – аж гикнеться.
А як скаже: час у ліжко, –
Одбирає руки й ніжки.

   Молода за старим – неприродній шлюб, картає народне прислів’я:

Старому чоловікові молода жінка – то кобила,
                на якій він до пекла їде.

   Наслідки такого шлюбу цілком прогнозовані: нещирість, ненависть, бажання помститися за страждання і втрачену молодість – домінують у поведінці молодої жінки.

Вона його так любила, як собачу лапку.

   Молодиця поплаче, а потім просить в молитвах Бога:

Візьми з діда душу
Та й повісь на грушу.
Аби старим знати,
Як молоду брати!