ДЯДЯ

                ДЯДЯ

   Етимологія слова дядя подається у словнику Бориса Грінченка і як батько, і просто як людина, старша літами.
   І дійсно, в старі часи було важко довідатись хто є справжнім татусем. Тому всіх чоловіків у віці вірогідного батьківства – адже хтось-таки був батьком, – називали «дядьком». Тому «дядя» – більш древнє слово, ніж престижне слово «тато». Тато з’явився пізніше, коли чоловіки стали обирати собі жінок.
   Це прийшло разом з приватною власністю. Слово «батько» пов’язано з приватною власністю, коли люди почали володіти своєю землею, своєю хатою. Тоді чоловіки захотіли бути впевненими в тому, хто є їхніми синами (нащадками), адже ті повинні були наслідувати батьківську власність. Саме звідтоді основною системою людського співіснування стало одруження; слід було женитися на одній жінці, і жінка повинна була залишатися в повному підкоренні, щоб у неї не було можливості зачати сина від когось іншого, хто б став тоді володарем власності (спадку) її чоловіка.
   У пісні, яку я наводжу далі, йдеться про злуку дівчини зі своїм рідним дядьком, тобто братом матері або батька:

Коло дядя лежала,
Сама собі думала:
Ой чи дядьо, чи ні
Сподобався мені.
                (54; П. Чуб., стор. 98)

(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)