Нащо вiйна?
Нащо нам смерть?
Як можем жити разом в дружбi!
Простii люди хочуть жить.
I разом хочуть бути.
Як це можно зрозумiти,
Що мати сина поховала,
А батько, скалiчиный вiйною,
Не може рухатися з клiкою.
Нащо надiя в цiй родинi?
На владу, чи на бога?
Що може дати влада, як не мир?
Тодi нащо вiйна їй була?
Нащо розводила калiк?
Жiнок оставити вдовами?
А дiти сиротами будуть,
I гнiв збирати в головi.
Щоби дружбы не було мiж нами?
Так може бути вiк вiйнi.
Як що народи їй не скажуть:
Хай буде МИР!
Ні війні!
Нi вiйнi!
© Copyright: Владимир Андриевский, 2014
Свидетельство о публикации №214083100924
Свидетельство о публикации №214083100924
Рецензии