Щастя. нещастя
Старчик казав:
«Шукачі щастя, чи знайдете ви омріяне, якщо ближнім своїм будете завдавати кривди заради своєї користі. Нещасні навколо вас – все одно, що брудний ставок, де задихається риба».
***
Навіщо ви питаєте себе: «Чому ми такі нещасні?» Питайте: «Що треба робити, щоб позбутися нещастя?» – і відповідь тої ж миті вийде на дорогу, і не забариться прибути до вашого серця. Істинно: у перевернутий горщик молока не наллєш.
***
Щасливий юнак, як срібний п’ятак. Щасливий дід сивий, як купа гривень.
***
Один навідувач попрохав Старчика:
«Дай мені поплавець мудрості на кожен день, щоб не потонув я у глибинах життєвого моря».
Опромінений сивань простяг йому палюгу, на якій були вирізані слова: «Між щастям і горем – рай».
***
Світу потрібні твої страждання. Віддай їх, зроби легкою свою ходу.
***
Старчика запитали:
«Хто з людей зазнає більше горя й біди в житті?»
Він відказав:
«Ті, що вдаються ображати жінок; а ще ті, що кохаються на грошах; а ще ті, що прагнуть досягти досконалості».
***
Хто не чув соловейка, тому і жаб’яче кумкання - чарівна пісня.
***
Щастя - вихор, нещастя - буревій.
***
Щастя - вічна гавань, а не тимчасовий злет.
Досягти мети - лише злетіти.
Мудрі казали: «Пізнай себе - буде з тебе».
Хто це знає, той перед світом конем не грає.
Час біжить, а він сидить,
В серці Храмину творить.
Все мине, а Храм лишиться.
Він для вічності згодиться.
***
Все, що до хмар, – щастя й печаль; все, що вище, – Небо й зірки.
***
Велике щастя – отримати волю.
Але воля – це ще не все для щасливої долі.
Бува так, що вільний козак,
А душею жебрак.
Що ж у вільнім житті дає насолоду?
Любов і пісня долають незгоди.
Тобі, волелюбче, дарує Старчик священні руни:
«Воля – кобза, творчість – струни».
***
Коваль Ісько Тритузий запитав якось Старчика:
– Любий діду, чому ви відповідаєте не на кожне запитання і не кожній людині?
Мудрий сивань не поспішав з відповіддю.
– Ісько, ось піди і дай жебракові свій молот, – запропонував він.
– Навіщо жебракові молот? Йому потрібен до вжитку хлібець або копійчина.
– От і я кажу, – щира усмішка засяяла на обличчі Старчика, – не треба відповідати людині на запитання, коли це не зробить її щасливою.
***
Затям, мій любий друже,
Щоб жити тобі щасливо,
Навчися розрізняти
Важливе й неважливе.
Вкладай лише в суттєве, –
То сил твоїх основа,
Свідома поступ вчинків
І завжди світле слово.
***
Блаженство – хліб, страждання – піч.
***
Ти завжди так, синаш, себе настроюй,
Що щастя десь всередині, не з краю.
Свидетельство о публикации №214090200760