C 22:00 до 02:00 ведутся технические работы, сайт доступен только для чтения, добавление новых материалов и управление страницами временно отключено

Слово пламенем взялося

СЛОВО ПЛАМЕНЕМ ВЗЯЛОСЯ

Моя мати – ворожечка, ворожила мені,
Аби-с, доню, так гуляла, як колесо в млині.
(54, В. Гнатюк, стор. 215)
   
   Серцевинною святинею чарування вважається магія слова (вербальна магія) у вигляді заклинань і замовлянь.

Ну, щоб, здавалося, слова?!
Слова та голос – більш нічого!
А серце б’ється, ожива,
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди…
                Т.Г.Шевченко

   Наші предки порозуміли магічні властивості людської мови і дійовість слова. Це видно з прислів’їв:

Шабля ранить голову, а слова - душу.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Вола в’яжуть мотуззям, а людину – словом.

Зорі падають від слова, і тебе зцілить замова.

   Фольклорні джерела підказують, яким чином слово набуває магічної сили. По-перше, воно має набирати форми заклинання. По-друге, дієвість заклинання залежить від кількості його повторення (три, дев’ять, або «три-дев’ять», тобто 27 разів). По-третє, той хто його оголошує, повинен мати чітке переконання, що слово здійсниться.
   До кого ж зверталися наші чарівниці по допомогу, щоб причарувати обраного козака? 
   Серед українських замовлянь знаходимо «огненного бугала», «вечорину», «домового отця» тощо.

               
ОГНЕННИЙ БУГАЛО
   
   Огненний Бугало – магічна істота у вигляді вогненного змія. Зустрічається лише в любовних українських заклинаннях. На щире прохання жінки він може утеребити у серце мужчини палкий вогонь кохання і скерувати всі думки його і помисли убік     прохачки:

   «Не лети ж ти, Огненний Бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в’ялить! Полети ж ти, Огненний Бугало, до козака у двір. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш: чи в лузі, чи в дорозі, чи в наїдках, чи у вечері, чи у постелі – учепися ти йому за серце, затоми ти його, запали ти його: щоб він трясся і трепетався душею і тілом за мною… щоб він мене не запив, не заїв, з іншими не загуляв, усе мене на помислах мав».
                (27, стор. 41-42)
               
               
ВЕЧОРИНА
   
   «Добрий вечір тобі, Вечорино!» – «Здорова, народжена, молитвена, хрещена!» – «У тебе кінь Халамин, у мене син Саламин. Візьми коня Халамина, та посади Саламина: меч йому дай у руки, пошли його на села, на города та на болота, на усякі міста; де його спобіжиш, де його заскочиш, там його січи, там його нуди, там йому не дай ні спать, ні лежать, ні пити, ні їсти, ні пить, ні інших любить. Щоб у цей час і минуту до мене прибув народжений, хрещений і молитвований Іван до дівчини Марії!»

               
ОТЕЦЬ ДОМОВИЙ
   
   «Отець домовий! Скоч додолу та принеси мого Івана до мого дому; неси його душу. Неси його кості, неси його живіт і біле лице, і щире серце, якнайскоріше, якнайпрудчіше, в цей час, у цю годину. Біжи прудко, біжи хутко, як цей дим біжить угору, щоб ти так прудко та хутко приніс народженого, хрещеного і молитвяного раба Божого козака Івана!»

               
ЗАМОВЛЯННЯ НА ВІСК
   
   «Щоб тебе за мною так пекло, як пече вогонь той віск! Щоб твоє серце за мною так топилось, як топиться той віск, і щоб ти мене тогді покинув, коли найдеш той віск!»

               
ЗАКЛИНАННЯ НА ВОДУ
   
   «Трясу, трясу кладкою, кладка водою, а вода купиною, а купина чортами, а чорти козаком Іваном, щоб його трясли, трясли та й до мене принесли до народженої, хрещеної, молитвяної раби Божої дівчини Марії!»

   До заклинань зверталися й чоловіки:

   «Стою на порозці, вижу сволок, а зо сволока на клямку, а з клямки на Марію. Як мати моя за мною побивається, так би за мною убивалась Марія!»

   «Як голубу без очей, так би тобі, раба Божа Марія, за мною без ночей!»

    На Запорозькій Січі, всім козакам, які сповідували аскетизм і ставали на боротьбу з силою жаги, хто шукав заходів уникнути тілесних утіх, характерники радили читати наступне замовляння:

   «Я на тебе скусо, силу маю, я тебе за дев’яту межу відсилаю. Аби ти щезла, пропала, аби ти сили не мала. Аби ти моці не мала біле тіло сушити, червону кров пити!»   

(З книги «Україна Кохання», - К., Фірма «Деркул», 2005 р.)


Рецензии