Цiкавiсть

ЦІКАВІСТЬ

   Учні якось запитали Старчика:
   «Майстре, чому ви ніколи ні про що не питаєте нас?»
   «У мене немає запитань».
   «То невже ви все знаєте?»
   «Ні».
   «Тоді, чому ви відповідаєте на всі наші запитання?»
   «Щоб прискорити той день, коли у вас не залишиться жодного запитання».
***
   Якось Старчику почали дорікати, що він, на одне й те саме запитання, дає абсолютно різні відповіді. На що майстер сказав: «Справа не в самому питанні, а в тому, хто його задає і навіщо? Виходячи з цього, я й відповідаю окремій людині саме те, що вважаю за потрібне. Наведу приклад. В одному випадку Ісус повчав: «Люби ближнього твого, як самого себе», а в іншому каже: «Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружину й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, – той не може бути учнем Моїм!» От і зважте: замок один, а ключі до нього різні».
***
   Одного разу Старчик зібрав своїх друзів і оголосив їм, що він більше не буде мандрувати Україною, і що він позбавляє себе будь-яких спілкувань. На запитання: «Чому?», – Старчик сказав: «Одні слухачі гадають, що все говорене мною, потрібно перш за все мені, а не їм; другі – просто збирають цитатки, щоб потім, при нагоді, використати їх у «філософській» бесіді; а треті чекають від мене тільки дійових волелюбних гасел. Віднині, браття, мій шлях по;ночі».
   На запитання: «Кому ж відповіси?», – він сказав: «Пугачам…»
***
   Кожного разу, коли запитувач починав своє звернення словами «якщо…» або «якби…», Старчик зупиняв його приговіркою: “Якщо що? То – що? Ніщо! Якби те? То – те? Не те!..», і на саме запитання не відповідав.
***
   Старчика запитали:
   «Чи є щось на світі, чого б ти не знав?»
   «Є», – сказав Старчик.
   «І що ж?»
   «Я не знаю, як такі запитання можуть цікавити людину».
***
   Один богослов запитав раз Старчика: скільки янголів може поміститися на кінчику голки? Це запитання непокоїло божого чоловіка довгі роки. Старчик йому порадив: «Жагни себе голкою трохи нижче спини, і відповідь прийде сама собою». Коли ображений візитер пішов, Старчик сказав своїм учням: «Раджу вам, любі мої соколята, шукати відповіді на запитання, від яких залежить ваша просвітлість. Всі інші запитання – суцільна марнота».