Ладин горбочок
Ой на річці, ой на дощечці,
Там панянки полощаться,
Полощаться, вимиваються,
На паничів приглядаються.
- Ой дивіться ви, паничі.
Жіноче лобкове волосся має кілька кольорових відтінків і типових властивостей. За певними ознаками «трикутничка насолоди» можна визначити жіночий характер і темперамент.
Припну фартух догори,
Золотії береги,
А срібна середина,
Чи не красна я дівчина?
(2, стор. 287)
Китайський письменник Е. Дехуй у своєму трактаті «Сексуальні звичаї» переказує народне вірування про лобкове волосся. Ось що він пише:
1) Черные словно перья лоснящейся птицы - сильная и упрямая женщина;
2) короткие с золотистыми блестками - спокойная и великодушная женщина;
3) волосы тонкие, шелковистые и короткие - тихая и уступчивая женщина;
4) густая растительность, торчащая вниз - женщина с темпераментом водопада;
5) клочковатые и сухие, словно растительность на вершине холма - женщина, которой недостает теплоты и чувственности.
( «Инь-Ян. Китайское искусство любви», стр. 116)
Тепер лишається пошуками відповідні свідчення про «стріху хатинки утіх» в українському фольклорі.
Ой качане, качане,
За що ж мене качаєш,
За що ж мене качаєш,
В мене кунки шукаєш?
(54, Хв. Вовк, стор. 152)
ЧОРНА ГАЛОЧКА
Почну з приведеної у попередній главі пісні:
Гопці-хлопці, до мене:
Чорненька у мене.
В іншій пісні про чарівницю Катерину з гумором натякується на те, що дівчина має «чорну запаску»:
В Катерини чорна запаска,
В Катерини чортова ласка.
Що таке «чорна запаска», зрозуміло. А от «чортова ласка» - певне свідчення про її норовистий характер.
Про цей типик «чорного значка» існує й загадка:
Чорна галочка перла збирає.
Всяк ловець її впіймати бажає.
...і пісня:
Стала манда чорная,
Чорна, як циганка,
Хлопчача приманка.
ЗОЛОТА РЯСКА
«Золота ряска» - метафора, і належить вона до любовних рослин.
Костомаров у своїй книзі «Славянская міфологія» наводить такий уривок:
Одбива об берега щука риба ряску;
Утеряла дівчинонька у козака ласку.
А я тую дрібну ряску зберу у запаску,
А ввечері козакові підійду під ласку.
(стор. 190)
«Золота ряска», яку героїня пісні збере у запаску, - і є ті самі «коричневые с золотыми блестками».
Дівчина, в якої «золота ряска», спокійна і великодушна; така неодмінно підійде козакові «під ласку».
ПОЦЬКА ШОВОКМ ШИТА
Ой Улито, ой, Улито,
В тебе поцька шовком шита –
На єтьбі прошивалась,
Слізоньками умивалась.
(54; М. Гоголь., стор. 69)
Цей типик «чарівного віяла» прозирає у загадці:
Між горами моргулиця
В кожушину кутається,
над моргулицею горбочок,
Над горбочком - барвіночок.
Шовковистий духмяний букетик має тиха і поступлива жінка.
До цього типу «льняного снопика» можна віднести і такі строфи:
Ой походімо по хаті,
Потопчимо, мій миленький,
Кудрявую м’яту.
(26, стор. 157)
Топтання м’яти означає поступливість дівчини любовним утіхам.
ЧОРНА ВОВНА
Сидить ****а на воротях,
Аж у кучері в’ється…
(54, П. Лукашевич., стор. 51)
Ой їхав, їхав, їхав,
Чом до мене не заїхав?
В мене сіни, в мене хата,
В мене ****а волохата.
(Гнатюк)
Знову почну з жартівливої заклички грайливої дівчини:
Гопці-хлопці, до мене:
Кучерява у мене...
У цьому ж дусі, але ще біль відвертіше:
А в мене бандурка велми красная,
Чорная, як жук, жук та й волосяная.
(54, І. Франко, стор. 169)
Спокусниця натякає, що у неї «чорний значок» з кущастим пишним волоссям:
Перебий мені чорну вовну
Да наряди, як бавовну.
(54; М. Максимович., стор. 37)
Про нестримний темперамент і підвищену сексуальність володарки подібної «волоханки» сповіщають народні пісні:
Ой дівчино, дівчинонько,
Яка ти гонора,
Подивися межи ноги,
Яка біда чорна.
Подивися межи ноги
Та й межи коліна,
Як сі поцка розжаріла,
Щоби *** з’їла.
(ф. 28-3, од. зб. 282, арк. 50)
Ой не спав я, не спав,
Чорну вовну чесав я.
Чорна вовна овечая,
Чешу її щовечора.
(14)
ГОЛА ПОЦЬКА
Як була я у батенька,
Була в мене чубатенька;
Як перейшла я до свекрухи,
То об’їли ****у мухи.
(ф. 29-3, од. зб. 408, арк. 10)
Про п’ятий різновид «ладиного горбочка» (волосся сухе, схоже на жмут) існує таке порівняння:
Кучерики, як на свині вовна.
...і такі пісні:
Ой лихо, не Педора:
Нема цицьок, поцька гола!
(54; Хв. Вовк, стор. 166)
Ой ти полька, ти, мазурка,
Нема шерсті – одна шкурка!
(60; стор. 184)
– Чого ти заміж шла,
Коли у тебе не обросла?
– Я знаю такоє зіллє,
Що обросте за весіллє.
(54; Д.-Ходаковський., стор. 21)
У перших двох наведених уривках відчувається незадоволення мужчини не тільки тим, що у його партнерші «поцька гола». Йому явно вистачає її плотськості і тепла.
(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)
Свидетельство о публикации №214090701432