Медовi цiлунки, палкi обiймання

МЕДОВІ ЦІЛУНКИ, ПАЛКІ ОБІЙМАННЯ

Ходи ж, аж до ранку впиватися будемо коханням, любов’ю натішимось ми!
Книга Приповістей Соломонових, Глава. 7(1)

Голуб із голубкою
Ой цілуються, ой милуються,
А крилечками обгортаються.
Колядка

   Пестощі – велика сила, яка дихає ладом закоханців.

– Ой мій милий чоловіче,      
А вже півень кукуріче.
– Знаю добре, чого хочеш,      
Чому мене не лоскочиш?
                (32, стор. 623)

Ой сиділа на порозі,
Теребила редьку,
Розложила руки, ноги,
Гони мене, Федьку.
(ф. 29-3, од. зб. 45, арк. 58)

   Й-бо, «гріє не кожух, а веселий, теплий дух». Але для того, щоб той дух вірно направляти, як косар свою косу, щоб вміло «обнятися, понятися», закоханим необхідно оволодіти мистецтвом кохання.

Перше умій розкохати,
Потім будеш жартувати.

   Попереджають народні прислів’я:

Від буйного палу швидко в піт ударить.

З-за швидкого сіяча нема в жінки калача.

   Попереджає і пісня:

Поки жінка не змокріє,
Тілом красним не зомліє,
Не шукай в душі весну,
Не ставай у борозну.

   Про що йдеться? Чоловік, мов сірник, швидко загоряється, швидко й згасає. Жінка, немов багаття, яке, щоб розвести, треба неабиякий хист мати, ще й вправність, щоб його певний час підтримувати. Мужчина повинен пам’ятати про це і скеровувати свою енергію на досягнення гармонії зі своєю партнершею.
   Розумна мати не полишить доньку без поради, коли тій прийде пора дати привіт козакові:

– Козак, мати, козак, мати,      
К двору приїжджає.            
– Давай, доню, привітоньку,       
Нехай приїжджає.       
– Яку ж йому, моя мати,      
Привіту давати?          
– Стели постіль білесеньку    
Та лягай з ним спати:
Праву ручку під головочку,
Лівою обіймися
Та й наговорися.

Ой варила мама рибу та й не приперчила,
Ой любила мама хлопці та й мене навчила.
                (19, №1072)

   Що ж:

   «Учіть, мамо, вчіть, тато, вчіть народні знавці,
   А ми будемо слухати, візок щастя рухати».

(З книги «Україна Кохання», - К., Фірма «Деркул», 2005 р.)