Про обiймання
«Чи ти любила коли, чи обнiмала коли козацький стан високий? Як се, мабуть, любо! Як се весело!»
«Назар Стодоля» Т.Г.Шевченко
Обійміться хорошенько, дітки,
Щоб вам солоденько,
А нам веселенько.
(5, стор.135)
Під час примиляння полюбовників велику роль відіграють обіймання. Тантристи Сходу називають обійманням різного роду дотик тілами – від палкого сплетіння рук і ніг до простого сплетіння пальців. Обіймання є важливим елементом любовних прелюдій, які сприяють гармонізації настроїв та емоцій.
Тантриські трактати виділяють різні типи обіймань. Розглянемо деякі з них, самі ті, які віднайшли відповідність в українській народній пісенності.
Ось так він цілує,
Ось так він милує,
Ось так пригорта,
Ось так обніма!
Вісім найголовніших технік обіймань, що відтворюють в українському дусі тантриські підходи:
ДОТИК
– для подальшої любої бесіди; чоловік ніжно торкається плічка любої жінки:
Торкнув плічка милої охоче,
Щось ласкаво шепоче.
ПРОЗИРАННЯ
Жінка обіймає чоловіка за шию, перебуваючи позад нього, і при цьому притуляється своїм тілом до його спини:
Ой налляла ж йому меду у склянку,
Обняла Петруся за шию руками,
Притулилась до спини своїми пипками.
СТИСКАННЯ
Мужчина з пристрастю обіймає жінку і при цьому ніжно покусує мочки вуха, шиї, плічка тощо:
Притис милую до пічки,
Укусив її за плічко.
ХМІЛЬ В’ЄТЬСЯ НАВКОЛО ДЕРЕВЦЯ
Цей вид обіймання, який нагадує ліану, здійснюється стоячи – жінка обвиває тіло коханого подібно цій рослині. Вона піднімає одну ногу й обвиває нею чоловічі стегна, цілує судженого і пригортає його голову до своєї:
Чумарочка рябесенька,
Пригорнулася злегесенька,
Круг шиї рученьками обвилася,
Мов хміль круг тичини,
Солодом розлилася,
Із любчиком пойнялася.
БОРЩИК
Цей вид обіймань можна виконувати як стоячи, так і лежачи. Закохані міцно обіймаються і труться тілами, сплітаючись руками і ногами, де передбачається дотик дітородних органів. У пристрасних обіймах вони ніби намагаються розчинитися одне в одному.
«Борщик» (суміш рисових та кунжутних зерен) має кілька різновидів:
ЛІЛЕЯ
Мужчина притуляється животом до стегон, живота і промежини жінки. Найзручніше виконувати сидячи – у позі «жінка зверху» або навпаки:
Сядь, Грицю, коло мене,
Ще й ніженьки підніми,
А я тебе поцілую,
А ти мене обійми.
(3, стор. 337)
ЛІЩИНА
Ліщинонько, гнися нижче,
Дівчинонько, сунься ближче,
Ой, я ж тебе розхитаю,
Як вітер у маю.
ПАЛАЮЧА ГІЛКА
Горить дівчина, палає,
Миленького обіймає.
Тисне любчик пупець до пунця,
Нема в світі кращого молодця!
УХОДИНИ
Чого тільки в світі нема,
Двойко п’яні без вина.
Він промінчик, вона зірка,
П’яна квітка, п’яна бджілка.
Розкохана обійманнями жінка перетворюється на чарівну і слухняну, готову виконувати будь-які примхи свого обранця.
Ходи тепер, мій миленький, потіш мою душу,
Я для тебе, що розкажеш, учинити мушу.
– Май мене за наймилішу –
Тисяччю відрад утішу.
Звичайно! Адже для жінки чулість обранця важливіша за гори чудових прикрас.
Красуня-умілиця, котра добре оволоділа всіма витвори жаги і під час утішної гри вміє усолодити мужчину, заслужено вважається найкращою з жінок.
Коли б знала моя мати,
Що дівчина може,
То б давно мені сказала:
Оженись, небоже!
Оженися, не журися,
Візьми жінку-любку,
Цілуй її, милуй її,
Як голуб голубку!
Ось такі різновиди обіймань!
(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)
Свидетельство о публикации №214090701480