Про поцiлунки

ПРО ПОЦІЛУНКИ

Вітер віє, вітер віє,
Віконниці цокотять,
Пишнесенькі губенята
Цілуватися хотять.
   Народна пісня

 Поцілунки милісінькі, а обоє голісінькі.
Народне прислів’я

   Поцілунки – неодмінна ритуальна дія під час прилюбляння.

– Їй не цілуй, не цілуй ня, губатий легіню!      
– Бійся Бога, дурна дівко, де я губи діну?
                (3, стор. 446)

   Губи – одна із зон підвищеної чуттєвості на тілі людини. Саме тому у поєднанні закоханих губи відіграють величезну роль.

Казала ми білявочка
У зеленім гаю,
Що я її біле личко
Цілувати маю.
                (28, стор. 145)

   Хто хоч раз цілувався, ніколи вже не забуде солодкий смак поцілунку:

Цвітуть в лісі красні квіти, де мед бере пчола,
Ой я той мед в губи чую, як дівча цілую.
                (19, стор. 132)

Або:

Ой, дівчино, моя люба,
Солоденькі твої губи,
Солоденькі, як медочок –
Від торішніх ягідочок.
(ф. 28-3, од. зб. 470 а, арк. 13)

   Раз очманівши від солодкої вологи поцілунку, людина прагне стати збирачем роси-нектару на пелюстках губ.

Губоньки золотії,
Поцілую та й зрадію…

Як ня любко поцілує, не треба й вечері.

...а без цілунків –

Як не піду до дівчини, як не поцілую,
То на очі сліпота, на уха не чую.
                (19, стор. 113)
   
   Справжні муки спраглої душі...
   Що цікаво: із слова «цілісність» пішли слова цілунок і цілитель (народний лікар). То невже у чарах цілунку криється ще й бальзам зцілення? Так! Молодильна вода цілунку поєднує стихії яві і наві (чоловічу та жіночу енергії) і гармонізує їх. Тому й кажуть: «Цілунок коханої – подих весни», або: «Цілунки-лелітки, як сонце для квітки».
   Азійські знавці-тантристи наголошують, що верхня жіноча губа більш чутлива за нижню і що вона поєднується тонким каналом з піднебінням і клітором. «Смоктання і ніжне покушування верхньої губи, – стверджують вони, – сприяє колообігу енергії в тілі жінки». Не заперечує їм народна поговірка, яка каже: «Не вицілуєш біле личко, не змокріє молодичка». А щодо жіночих губ… Героїня народної пісні сповіщає, що, може, в котроїсь жінки, справді, одна губа солодка, а в неї – обидві:

Ой колядка, колядка,
В мене губа солодка;
В кого одна, в мене – дві
І солодкі обидві.
                (3, стор. 524)

   Ось як! Взагалі, уміння цілуватися – то справжнє мистецтво:

За тобов мі, мій миленький, серце умирає,
Бо ти файно поцілуєш – другий так не знає.
                (19, стор. 133)

   Для того, хто цим мистецтвом не володіє, дуже важко знайти собі відповідного облюбованця.

Одчепися, препоганий,      
Цілувати незугарний.

   Тож час розглянути різновиди поцілунків, згідно з тантриськими підходами:

ПРИЯЗНА ПОБОЧКА         

       Закохані при новій зустрічі з сяючими від радості обличчями торкаються одне одного щічками і цілуються.

Як ся мати прихиляє дитину плекати,
Так ся хлопець прихиляє дівча цілувати.
                (19, стор. 132)

ПРИСОЛОДА      

        Парубок тримає дівчину у ніжних обіймах, цілує у вухо. («Поза шию обіймає, а в ушко цілує».) Те саме робить дівчина.

Файна душко, файна душко,
Поцілуй мя в ушко.
                (19, стор. 132)

ДАРУНОК ТРЕПЕТИ         

       Очарована, омліла дівчина робить парубку «дарунок-цілунок»; то відкриває, то стуляє бузі* (*бузі ; вуста, ротик).

Маніриться любка, мов зіронька сяє,
Губоньки-роженьки пелюстками грають.
   
МЕДОВА ДОЛИНА         

       Піднесена жагою жінка, мов бджілка, виціловує тіло мужчини губами і пестить язичком.

Така у ня файна рибка, як гусочка біла,
Так ня сночі цюлювала, мало ня не з’їла.
                (19, стор. 133)

МЛИНОВЕ КОЛЕСО

       Окрилені закохані, цілуючись ніжно пестять одне одному внутрішню поверхню рота кінчиком язика.

Чоловік голий і босий
У дівчини губки просить!
…………………………..
Я ж свою губку та й змочила.

– Ой хоч вона в тебе мокра да мокра,      
На запал саме добра та добра.
                (2, стор. 258)               

ЛАДУНИЦЯ             

       Мужчина, виповнений палким пориванням, щиро обціловує всеньке жіноче тіло.

Моя киця гарно ся пробуває,
Мене котиком називає.
Ходжу по хаті, муркочу,
Облизую кішечку до півночі,
Вшановую розкіш жіночу.

   Одразу ж після цього жінка відповідає йому пестливою віддякою:

Пестувала, устами пригравала, цілувала.

ГРІТИ НОГИ      

Любуй же мя, хлопку, в стодолі на снопку.
Люби ж мя пильно, бо мі в ножки зимно.
                (2)
      
   Губи мужчини виціловують живіт жінки, що лежить, а його щока торкається «пахучої скарбнички для перлів»:

…по череву пригладжує, тут її принаджує.

Я миленькій живіт виціловую.
Фіндюрочка теє чує,
Розтуляється, немов усміхається.

   Чоловік, який по-справжньому знає, як користуватися своїм ротом з жінкою, має в своїх руках велику силу. Адже під час куннілінгу* (*куннілінг – лизання вульви)   жінка отримує не тільки дивовижні відчуття, яких не одержиш у будь-який інший спосіб, але й відчуває прояви до неї кохання, ніжності, чуйності. Навряд чи якась жінка здатна це проігнорувати. Тільки мужчина повинен бути обережним и не дозволяти собі захоплюватися куннілінгом настільки, щоб не сталася некерована еяколяція.


(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)