Пiзнай жiнку пiзнаeш свiт

ПІЗНАЙ ЖІНКУ – ПІЗНАЄШ СВІТ

Шакті – це суть Блаженства і сила любові.
                («Деві-пурана»)

Жіноча діра без гріха.
                (Народне прислів’я)

Цілуючи квітку коханої,
Немовби вертаюсь до витоків світу.
Її пахощі – джерело пісень!
Її досконалість – ясність моїх очей!
Її тепло – жар мого серця!

   У скарбничці весільних пісень є текст, який не здатна сприйняти сучасна людина, в силу незнання витоків і походження пісні.
   Під час перезви, коли роздають весільний коровай, співали такої:

Дружку, поцілуй п…у в дучку!
– Ой як мині не цілувати:
Вона ж моя рідна мати!
                (60; стор. 119)

   Цей текст дуже древній і сягає він тих часів, коли серед наших предків панував культ Великої Матері, культ, який значно старший від всіх святих писань і «чоловічих» культів. Матріархат залишив свій слід серед українців на генетичному рівні. Матір для українця – поняття святе. Багато хто з українців називає землю, на якій народився, не батьківщиною, а материзною; свою державу, ласкаво, по-синовньому, ми іменуємо Ненька-Україна.
  То як же нам зрозуміти того весільного дружку, який погоджується поцілувати жіноче лоно, ще й при тому, називаючи його «рідною матір’ю»? Для цього нам треба спершу перенестися  в Індію, у місто Алампур, що у штаті Анхра-Прадешт, де й досі зберігається кам’яне зображення богині Адья-Шакті (ХІ ст.) – прародительки всього сущого, яка втілює собою жіночу енергію Всесвіту. Богиня сидить з широко розставленими ногами: прихожани приносять їй квіти, гладять і цілують її йоні.
   У Індії і досі вклоняються Великий Матері, вважаючи її родителькою всього сущого на землі і на небі; лоно Адья-Шакті – священне.
   Взагалі, в культурах Сходу йоні вважається найсвященнішою частиною тіла жінки і ніколи не убачалася як нечиста. Тантристи наголошують, що оскільки всі людські єства народжуються з йоні, то їм слід шанувати цю частину анатомії жінки як вхід у життя. 
   Той народний пісняр, який склав цього вірша, безсумнівно так само чтив Велику Матір, як і сучасні індійські адепти культу Матері.
    Тепер, я гадаю, тобі, мій цікавий читачу, буде зрозумілим ритуал аупаріштака – сексуальної посвяти в адепти тантри, що наводиться в древньому трактаті «Чандамахаросана-тантрі»: «Оголена жінка сідає навпочіпки перед мужчиною і, показуючи пальцем на свою йоні, каже: «Я твоя царствена матір, законна дружина і коханка. Подивись на мою квітку лотоса, що прикрашена в центрі тичинкою. Це Поле Райської Насолоди. Ти виходив з цієї квітки безліч разів. Чи готовий ти поцілувати це таємниче місце без огиди і без бажання оволодіти? Докажи, що ти – герой, а не малюк!»
   Отже,  в українській весільній пісні йдеться про те саме, що й у тантриському присвятному ритуалі, де дотик до жіночого лона – священний акт.
   «Пізнай жінку – пізнаєш світ». Воістину.

   Садок українського кохання, який відкрився мені у всій своїй неповторній красі і сили, його аромат і цвіт, дає мені все більше і більше підстав свідчити про схожість поглядів на світобудову наших предків з тим, як убачали модель світу мудреці Сходу. Підходи, засоби, розуміння, деякі обряди і ритуали – все говорить про це.
 
(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)