Ой я рак-неборак, як ущипну буде знак

ОЙ Я РАК-НЕБОРАК, ЯК УЩИПНУ – БУДЕ ЗНАК
   
Моє безсмертіє ярує,
роскошних ласк твоїх бажа.
І. П. Котляревський «Енеїда»

   Найбільш пристрасні чоловіки та жінки у любовних обіймах вдаються до алголагнії – ласкавих покушувань, ніжних пощипувань та подряпувань, що, у свою чергу, збуджує ерогенні зони та сприяє циркуляції енергії.
   Алголагнія – невід’ємна частина пестощів. Для підсилення солодко-пекучої жаги використовуються зазвичай зуби:

З високої полонини дрібний листок суне,
Поцюлюй мя, десь укусив, молодий катуне.
                (В.Гнатюк, Колом. № 332)

...і нігті:

Ішла баба на ярмарок,
Сіла собі на льоду:
– Чіпляйтеся, раки, сраки,   
На ярмарок понесу.
                (54; П. Чуб., стор. 106)

   Героїня цієї пісні в алегоричній формі і недвозначно сповіщає, що вона не проти, аби її «пощипали».
   Рак в українській піснях символізує любаса:

Ой ти, дурний раче,
По колоді скачеш,
Три гроші носиш,
У дівчини просиш.
                (54; Д.-Ходаковський, стор.15)

   Рачок підступає до дівки-пліточки зі знанням справи:

Рачок-неборачок
По бережку лазить,
А на тую плотичку важить.
– Моя ти пліточко,       
Краснопірочко,
Розщипір мені пер’є,
Щось тобі вдію тепере.
                (54; Д.-Ходаковський, стор. 21)
 
А вже як випросив, то –

«Нема в світі над козака –
Скочив в річку, зловив рака.
………………………
А рак дівку пощипав,
Козак дівку сподобав.
Що кому до того,
До сподобання мого.
                (Ходак., стор. 611)

   Так званий «засос» – теж є своєрідною формою алголагніїї.

Ой того я хлопця люблю, в білій крисанині,
Ой як мене поцілував – маю знак до нині.
                (Колом. № 1273)

(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)