Icтина

ІСТИНА

   Старчиків вірш про Вічну Квітку:

Вічна Квітко, що ти є?
Кожен скаже всяк своє.
Я лиш пахощами вп’юся
І до Неї посміхнуся. 
***
   Старчика якось запитали:
   «Що таке істина?”»
   Саме в цей час він приготувався скуштувати яблуко. Сивоголовий тімаха простяг запитуючому плід і сказав:
   «Оце істина».
***
   Розріж яблуко на три частини і дай мені з’їсти одну скибку. Хіба я не відчую смак усього яблука?
***
   Істина, як вивірка, що бере в тебе горішки з долоні. Спробуй лише вхопити красуню, і ти назавжди втратиш її довіру.
***
   Істина не костур, і не ослінець, на якому можна сидіти. Істина завжди свіжа, як новий світанок. Той, хто довго і вперто тримається за якусь істину, мені нагадує яблуко, що вже дозріло і не хоче відділятися від гілки.
***
Я – продовжувач Пісні палкої.
Хто Її розпочав і коли – таємниця.
До останньої миті співатиму Пісню з любов’ю.
Я піду, а Вона не скінчиться!
***
   Старчика якось запитали: «Що можна назвати справжнім досягненням у житті?» Він відповів: «Справжнім досягненням у житті можна назвати все те, чого не покладеш у домовину і не зоставиш у спадок людям».