Славна поза

СЛАВНА ПОЗА

Коби-с знала, моя мамко, що може Михайло,
Тогди би-с мня убирала щонеділі файно.
                (19, №1691)
               
   У пісенній збірці «Ігри та пісні» мені трапився вельми дивний твір. Спершу наведу його цілком, щоб потім разом із тобою, мій допитливий читачу, поміркувати над його змістом.

Ой нема, нема, гей, та кращого
Понад Івана, понад нашого.
Причепив жорна та й до пояса,
А сам полетів аж під небеса.
І крупу меле, і кашу варить,
І кашу варить, і живіт парить,
І живіт парить, і суку доїть,
І суку доїть, і живіт гоїть.
                (4, стор. 184)

   Про що йдеться? Одразу не скажеш. Довго я медитував над цією піснею, аж поки до рук мені потрапила російськомовне видання книги «Энциклопедия тантры». В ній я знайшов кілька варіантів малюнків з коментарями до так званої йоні-асани («славної пози»).
   Перед тим, як детально розглянути кожну строфу народної пісні, наведу кілька цитат із згаданої авторитетної книжки:

   «Славная поза» требует от мужчины большой затраты сил. Любовники становятся лицом к лицу. Затем женщина крепко обнимает мужчину за шею и запрыгивает на него, обвив его талию ногами. Женщина висит на партнере, сжимая бедрами его талию, а он поддерживает ее на весу за ягодицы. Покачиваясь взад и вперед, любовники доводят друг друга до экстаза» (стр. 37-38)
   «Йони-Асана – секретная парная асана. Обычно гуру объясняет ее ученику на словах. Ниже приводится фотография одной из скульптур храмового комплекса Кхаджурахо, которая считается изображением йони-асаны». (стр. 196).
   Проте – час повернутися до нашої пісні.

Ой нема, нема, гей, та кращого
Понад Івана, понад нашого.

   Засвідчується, що Іван – найкращий мужчина, дужич, який має надзвичайну наснагу і фізичну силу: «Причепив жорна до пояса».
   Про які такі жорна йдеться? Це може пояснити інша народна пісня:

Тато білий, мама чорна,
Зробив тато з мами жорна;
Тії жорна не мололи,
Взяли тіло, розкололи.
                (54; П. Чуб., стор. 93)

   Жорна – то жінка, яка обвила талію Івана своїми ногами:

Джеджеруне бравий, візьми мя на руки!
А з рук на коліна, а з колін на злуки!

   «А сам полетів аж під небеса» – силак розпочав рухатися знайомою доріжкою до вишньої насолоди: «І крупу меле, і кашу варить».
   Інша дівчина сповіщає про мельника:

Він меле муку м’якенько,
Держит за пуп легенько.
                (32, стор. 629)

   Тож «молоти крупу» і «варити кашу» – не що інше, як виконувати певні рухи при злуці.

І кашу варить, і живіт парить,
І живіт парить, і суку доїть,
І суку доїть, і живіт гоїть.

   Зустрічаємо в одному з варіантів цієї пісні: «Своїй Ганнусі живіт парить».
   Що таке «живіт парить», «живіт гоїть»? На це запитання дають відповідь два народних прислів’я:

Оце того слід, що парить живіт.

Живіт на живіт – й голова не болить.

   Від притискання й тертя двох животів (живіт – це ще життя) відбувається обопільний загой пари. Найвища якість зцілення:

Чернець бабу повалив на льоду:
«Давай, бабо, коляду».
Баба ся в чернця просить,
Баба животиною підносить.
«Слава ж тобі, чернче,
Твоїй благостині,
Що ти порадив
Моїй животині».
                (54; П. Чуб., стор. 129)

Або:

Ой живіт мені болить,
Та й на піч мені кортить:
На самую черевину –
Попарити животину!
                (54, Хв. Вовк, стор. 147)
   
   Залишається з’ясувати, що означає «здоїти суку»?  На мою думку – дарувати жінці омріяну радість поєднання, через яку вона проживає мить чарівного потрясіння – тілас. Пригадуєте? «І я радий, й вона щаслива».   А чи щаслива?

Гей у млині, у млині сподобалося мені:
Там то мельник хороший, меле, бігме, без грошей…
А такий му справний млин, що там будь і все покинь!
Гей, у млині, у млині сподобалося мені.
                (3, стор. 421)

   У цій пісні про бравого мельника Івана я вбачаю безперечну спільність наших предків з іншими індоєвропейськими народами. Не заперечують мені і тантриські трактати, бо кожен з них починається із слів: «Якщо це є тут, це є скрізь».

(З книги «Україна Кохання», ; К., Фірма «Деркул», 2005 р.)