Цинії пишні тягнулися до сонця,
виставили квіти із листкового віконця,
під вітром лагідним - листочків спинки
і жовтії пухнасті серединки.
Метелик сів на жовту серединку,
підставив сонечку крилату спинку,
хитає із метеликом картатим вітер,
сонцю осінньому радіють наче діти.
Над квітами бджоли низько гудуть,
з тичинок жовтих вирушать у путь:
до вулика їм відлітати скоро
та повертатись у квіткове море.
Червоні, жовті і рожеві майорять,
веселим хлоп’ятам поруч розквітать,
їхні пуп’янки вже сонце зігріває,
сусіди жовті і червоні розквітають.
Петунії давно цвітуть вже тут,
всіх проводжають в добру путь,
запрошують ласкаво сісти відпочити,
із лійкою сюди хазяйку запросити.
Фотографія із інтернету.
Циннии пышные тянулись к солнцу
© Copyright: Светлана Борщ, 2014
Свидетельство о публикации №214090800068
Свидетельство о публикации №214090800068
Рецензии