Завершення пестощiв
Ночував я ніченьку із милою,
Потішав її яриною.
Запалили свічечки восковії,
Процвітали любощі яровії.
Відбулася чергова зустріч ласкавців. Сповнені любовних утіх і розкошів, втішені полум’яними посолодкими поцілунками, з легкою в серці думкою закохані відпочивають.
Вже й націлувалися, вже й намилувалися,
Як у саду соловейко та й нащебеталися.
Що розкажеш, що додаси? Адже
Чотири би писарики
Не переписали,
Що ми двоє із миленьким
Перещебетали.
(28, стор.136)
Хай же сплять милі, хай набираються нової снаги на нові розкоші.
Да нехай живуть,
Полюбившися;
Да нехай же сплять,
Заголившися.
(Чуб., № 294)
(З книги «Україна Кохання», - К., Фірма «Деркул», 2005 р.)
Свидетельство о публикации №214090800814