«Сліпо блукає в траві
і видихає свій хміль
устами нових квітів…»
(Р. М. Рільке)
Я любив серед квітів
Думати про вічне,
Дивуватися необачно,
Що були колись ліси без квітів,
Без пташиного співу,
Без кольорів і дзижчання джмелів,
Без веселого гомону:
Мовчазні ліси таємниці,
Моторошні ліси почвар.
Я любив серед квітів
Усвідомлювати себе блукальцем
У нескінченні світи радості.
Але нині серед квітів
Лежать мертві
І дивляться у саме небо
Поглядом вічного докору…
Серед квiтiв
© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №214091200809
Свидетельство о публикации №214091200809
Рецензии
З висоти літ, Шоне, ви інакше бачите світ. Не тими очима, що для зору, а очима, що відчувають чужий біль. Але легше не стає, що ж такий дар. Боляче стає від того, що змінити рух земний не в силах.
З повагою, Тетянка.
Татьяна Симонова 10.02.2016 22:14 • Заявить о нарушении
З повагою, Тетянка.
Татьяна Симонова 10.02.2016 22:14 • Заявить о нарушении
Вам - молодим судилось змінити цей світ на крраще. Ми змінювали як могли - не вдалося....
Шон Маклех 11.02.2016 18:55 Заявить о нарушении
Шон Маклех 11.02.2016 18:55 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.