Сльоза

Я не тремчу,
Коли дивлюсь на смерть.
Вона мене ніскільки не лякає.
Ні власна
Ні чужа біда уже
Глибини серця
Більше не торкає.

Лише тоді,
Як вранішня трава
Пробуджується зрошена росою,
Моя щока,
Небрита та жорстка,
Сама
Вкривається сльозою.


Рецензии