Течёт вода из-под камня

Тече вода з-під каменю,
тече собі ллється,
краплі із східців дзвенять,
ніби він сміється.

Стоїть камінь серед міста,
стоїть проростає,
а хто той великий камінь
зерном називає?

Стоїть камінь собі білий,
вода біжить-ллється,
а із самого вершечка
росточок проб’ється.

Хоч росточок той незвичний
росте серед площі,
не сховається у жмені,
стоїть на помості.

Біжить вода у фонтані,
дзюркотить і ллється,
але не фонтан на площі,
дітвора сміється.

Дітвора біжить довкола
і водою бризка,
блищать крапельки на сонці
і сміються діти.

Ліхтарі, квіти, ялинки,
ковані фігури
чекають на бій курантів
на ратуші фігурній.

Стара ратуш - купол зверху,
що небо чіпляє,
він стягом милує око,
стяг з вітром літає.

Стара ратуш подивиться
на свою годину,
озоветься бій курантів
у точну хвилину.

Озивайтеся, куранти,
озовітесь, милі,
та показуйте для міста
годину щасливу.

Годиноньку щастя місту
і фонтану бігти,
навколо зерна з каменю
розквітати дітям.

Івано-Франківськ.
Фотографія із інтернету.