Святе Письмо

СВЯТЕ ПИСЬМО

   Один чолов’яга запитав Старчика, чи вірить він у все те, про що повідує Святе Писання?
   А Старчик йому:
   «Чи віриш ти у те, що холодної зими, піч - найважливіша річ у хаті?»
   «Звичайно вірю», – сказав чолов’яга.
   «А чи знаєш ти, що треба робити, коли піч почне чадіти?»
   «Ні» – сказав той.
   «А пічник і вірить, і знає» – мовив мандрівник.
***
Вірить безглуздий у кожнісіньке слово,
а мудрий зважає на кроки свої.
              Пр. Сол. 14:15

Чи Божа сила є в книжках?
Чи сторінками кров снує?
Папір – то тирса, тирса – прах,
А буква – цинком оддає.
***
   Як почуєте від кого: «Хто за Господа – до мене!» – тікайте від того мерщій і якомога далі. Бо це означає, що закликає він людей до братовбивства. Й-бо немає нічого страшнішого на цій землі, як в ім’я Господа йти війною на ближніх своїх.
***
   Кажу вам, браття, тепло буде в хатах ваших, бо для кожної печі вистачить вугілля, яке колись було деревом, що не родило доброго плоду, а зараз зігріє вас краще, ніж суха деревина.
***
   Ви чули, що сказано: «Не складайте скарбів собі на землі, складайте ж собі скарби на небі. Бо де скарб твій, – там буде і серце твоє!» І я вам кажу: не складайте скарбів навіть на небі. Серце – то скарб твій, й іншого тобі не треба.
***
   Духу нечистому нудно одному в людині. І коли ти відчуєш, що вийшов він, щоб покликати інших братів своїх, ще лютіших од себе, - прибери світлицю свою і замкни двері.
***
АНАНІЙ  І  САПФІРА

   Бідна Сапфіро! Якби дали тобі попрощатися з мертвим тілом чоловіка твого, Ананія, – сльози жалю твого, стали б твоїм оберегом перед людською осудою. І тоді б ти могла запитати їх: яка мораль дозволила їм похапцем поховати людину, не давши вірній дружині небіжчика, поцілувати мертві вуста.
***
   Запитали якось Старчика:
   «Вчителю, чи вірно кажуть євреї, що вони обраний Богом народ?»
   І він сказав:
   «Чи назвеш ти розумним господаря, який посадить на своєму городі різного зілля, а їстиме один хрін або редьку? Погляньте лише на будь-який народ, і ви побачите серед людей: мудрих і дурних, злих і добрих, щедрих і скупих, гордих і покірливих, святих і грішних. Розумний же батько не скаже своїм синам: «Тебе я люблю більше, а тебе менше». Уявіть собі: земля і народи на ній  –  це горщик з борщем. Не додай хоча б один овоч і вже не буде того смаку, якого жадає зголодніле черево трудівника-господаря».

***   
Ось читаю у Біблії: «І Каїн пізнав свою жінку…», або: «І жив Сиф…, та й породив він…». Читаю, і одразу ж зринає питання: де  то вони жінок узяли, щоб «пізнати» чи то «породити»? Стежина відповіді (під зіркою Біблії) виводить мене до квітки – братик-і-сестричка.