У певному Саду Городi

У певному Саду Городі

                Картинка позаимствована у Алексея Ващука:
                "Поки вивiльги сплять"      http://www.proza.ru/2011/08/06/41

У певному Саду Городі жив-був поживав, горя не знав, Олексій, Божий Людина. І була у нього дружина, Бджілка Працьовита, тиха й непомітна, вона завжди слідувала за Олексієм тінню відданою, і роботу всю встигала зробити вчасно і непомітно, і порядок в їхньому саду городі панував ідеальний. І бродив так Олексій по своєму саду городу, метався і все ніяк не міг зрозуміти, чого ж йому не вистачає, адже все добре-прекрасно, а чогось не вистачає .. І почав благати він до Бога:

- О, Господи! Все у мене є. І сад город доглянутий, і дружина красуня Бджілка Працьовита, і щасливий я, а чогось мені не вистачає, чого і сам не зрозумію! Допоможи, Господи, розібратися!

І тоді прогриміло з небес, блиснуло блискавкою і пролунав голос божественно велично прекрасний: 

- Сина тобі не вистачає, син мій! 

І тут же звалився на голову Олексію Богом даний син. І там на голові і залишився. І так вони тепер по саду і ходять. Батько з сином на голові, а за ними - тихою тінню Бджілка Працьовита.

Версия на белорусском языке: http://www.proza.ru/2014/09/23/694
Версия на русском языке: http://www.proza.ru/2014/09/23/695