Пророки

ПРОРОКИ

***
   Сказано вам: «Стережіться фальшивих пророків». І я вам кажу: не бійтеся ні фальшивих, ні істинних. Бо справа пророка – майбутнє, ваша ж нива – сьогодення. Бійтеся краще тих, що кажуть: «Отой пророк фальшивий, а той – справжній. Ідіть за ним». Навіщо тобі приставати до когось, коли у твоєму садку росте дерево з горіхами істини. Молотка, щоб розбити горішка, не дасть тобі ні один пророк.
***
   Запитали якось Старчика:
   «Вчителю, чи вірно кажуть Святі Книги: коли приходить на землю пророк, то й являє він людям священні ознаки?»
   Він сказав:
   «Сповіщають книги та не про те».
   «А про що?»
   «Коли з’являється пророк, йдуть до нього озброєні невірою і просять, щоб дав він ознаки різні, щоб вони повірили. Скільки вже пророків приходило у Світ, а їм усе мало. Що вже казати, коли, навіть, воскресіння Ісусове  –  не є для них остаточною ознакою».
   «Вчителю, а від тебе вимагали ознак?»
   «Аякже».
   «А ти що?»
   «Кожного разу, я розповідав їм казку».
   «Яку?»
   «Як побрався Іван-царевич з Царівною-Жабою, то й сказав:
   – Не даси мені, жінко, цицьки, – не повірю, що ти красуня з красунь, яку перетворила на жабу зла відьма.
   – Зжалься наді мною, – сказала Царівна-Жаба, – зачекай трохи, зійдуть злі чари – і обернуся я знов на вродливу дівчину.
   – Ніколи мені чекати! Хто знає, може, ти брешеш? Не хочу чекати. Дай цицьки, й край!
   Любила Жаба свого чоловіка до нестями, тому й дала цицьки. Тобто  –  вмерла.
   Побачивши це, Іван-царевич замислився і сказав:
   – Жаба – вона жаба і є.
***
   Ви чули що сказав був Ісус: «Пророка нема без пошани, – хіба тільки в вітчизні своїй, та в домі своїм!» І я вам кажу: поки живий пророк  –  нема йому пошани і в білім світі. Коли вже не стане його в живих, от тоді йому воздадуть ласку і шану навіть і в вітчизні і в домі своїм. Живого пророка не терпить влада, не терплять його і підвладні.
***
   Що коштує життя пророка, якщо за один танок, його голову можуть покласти до ніг божевільної жінки.
***
Де початок – отам і кінець.
Де кінець – колоситись початку.
Не клянеться пророку Творець.
Не бере з нього слова на клятву.
***
   Скажи невіруючому: «Нема пророка у Вітчизні своїй», – і він скаже тобі: «Є!», і знайде його, і вкаже на нього.
***
  Кожен пророк - драматург. Об’явлення пророка не що інше, як п’єса до виконання. Хтось обов’язково має її зіграти. Не вірите? То є факт! Більшість п’єс Старого Заповіту вже зіграно на театрі Заповіту Нового, причому, в кількох варіантах.               
***
   Коли до свинарника заходить колій, у кабанові прокидається пророк.