Ніч знову Чорною Пантерою крадеться,
Ступає м'яко на своїх пружинних лапах,
А зірки жовті, наче райдужками з Неба,
Очима блимаючи, нишпорять по шафах...
І на Душі стає так муторно й тривожно,
Немов в Багіри є бажання здерти шкіру,
Щоб заглянути у глибини квітки Серця,
Та й кров там випити перевертнем/вампіром/...
Пантера нiч...
© Copyright: Иньфинити Любви, 2014
Свидетельство о публикации №214092901831
Свидетельство о публикации №214092901831
Рецензии