А ти, мій далекий знайомець,
Що зовсім мені - назнайомий,
Ти знаєш, як колеться в Серці,
Бо є в мені страх підсвідомий?
Бо там в Душі - біль павуками
Від того, що бачу страждання,
Хоч кажеш, що ти, наче скеля,
Я ж чую лиш відчай зітханням...
Ще слуха твій скрежет від ікол
Крізь стиснуті гнівом щелепи,
І стрИбаю в прірву, в безодню,
В самісіньке пекло, де склепи...
На самiсiньке дно...
© Copyright: Иньфинити Любви, 2014
Свидетельство о публикации №214100201785
Свидетельство о публикации №214100201785
Рецензии