Ветер февральский... Романс

ВЕТЕР ФЕВРАЛЬСКИЙ УТИХ И ШЕПТАЛ ТВОЁ ИМЯ,
НА ВОЛОСАХ ШАЛЬ ВЯЗАЛ ПАУТИНКАМИ ИНЕЙ,
ИЗ СЕРЕБРА ТЕБЕ ШУБКУ МОРОЗЫ СОТКАЛИ,
ПЛАТИНОЙ С ЖЕМЧУГОМ ПЕРСТНИ ТВОИ УКРАШАЛИ...

ВЕТЕР ФЕВРАЛЬСКИЙ СКАЗАТЬ О ЛЮБВИ ПОРЫВАЛСЯ,
И ПОДХВАТИЛА МЕТЕЛЬ МЕНЯ В СКАЗОЧНОМ ТАНЦЕ.
ТЫ БОСИКОМ ПО ПОЛЯНАМ ЛЕСНЫМ ЗАКРУЖИЛА,
СНЕГОМ ПУШИСТЫМ СЛЕДЫ ТВОИ ПРИПОРОШИЛО.

ТЫ И САМА СЛОВНО СКАЗКА НОЧАМИ МНЕ СНИЛАСЬ,
ВЕТРУ ФЕВРАЛЬСКОМУ МЫ БЛАГОДАРНЫ ЗА МИЛОСТЬ,
СНЕЖНУЮ БУРЮ ПРИНЁС И УКРЫЛ ВСЕ ДОРОГИ.
И НАВСЕГДА ТЫ ОСТАЛАСЬ СО МНОЙ...СЛАВА БОГУ!

ВЕТЕР ФЕВРАЛЬСКИЙ УТИХ И ШЕПТАЛ ТВОЁ ИМЯ,
НА ВОЛОСАХ ШАЛЬ ВЯЗАЛ ПАУТИНКАМИ ИНЕЙ,
ИЗ СЕРЕБРА ТЕБЕ ШУБКУ МОРОЗЫ СОТКАЛИ,
ПЛАТИНОЙ С ЖЕМЧУГОМ ПЕРСТНИ ТВОИ УКРАШАЛИ...

   *  *  *

ЛЮТИЙ ХАЙ ЗАМЕТЕ ХУРТОВИНОЮ

(вільний переклад П.Голубкова)

Лютий хай замете хуртовиною,
Я наважусь таки підійти.
Під стрункою старою ялиною
Лиш про тебе я мріяв завжди.

Через поля пройду кучугури.
Ліс зимовий казковим став весь.
Нема в світі прекрасніш натури,
Ну, а лютий - це місяць чудес.

Я вкраду тебе вранці. Як хутром,
Білий іній прикрасить фату.
Біле плаття блисне перламутром,
Якщо тільки я все ж підійду...

Я збентежений... щоки палають.
Як сказати тобі про любов?
В кучугурах от-от заблукаю.
Ну, поклич же мене... знов і знов!

Ні, не вкрав я тебе. Наче з хутра,
Ти сама одягала фату.
Твій вінчальний наряд перламутром
Прикрашав неземну красу ту!

Лютий хай замете хуртовиною,
Я наважусь таки підійти.
Під стрункою старою ялиною
Лиш про тебе я мріяв завжди.
============== ==================== ===============