Дар. Biддарок

 
ДАР. ВІДДАРОК

***
   Одного разу, рано вранці, я пішов до Старчикової хати. Він сидів на піддашках сумний і тужний.
   – Що з вами? – запитав я.
   – Було мені вночі погано, – сказав учитель. – Тричі я падав поки вийшов із хати.
   – То чого ж ви тоді виходили? – докірливо сказав я. – Треба було не вставати.
   – І радий я, Сашуню, полежати, та не маю часу. Слухай, ти попильнуй сьогодні за мною, щоб не скоїлося якої біди.
   – Добре, попильную.
   Весь день я ходив за вчителем, як нитка за голкою; він у хату, і я туди; він у сарайчик, і я слідом; він у садок, у садок і я. І, слава Богу, день пройшов у всяких гараздах. Старчик був веселий, жвавий і нічим не виказав свого нездужання.
   Та на другий день повторилося теж саме. І на третій  –  так само. Увечері третього дня Старчик сказав мені:
   – Це все, що я можу подарувати тобі перед Дорогою…          
***
   Є таке: «золоті руки», «золота голова», «вітроногий», «найсердечніший»…  Володаря якогось із небесних дарів, я називаю частково досконалий. І це чудово. Та диво з див, коли людина використовує свій талант на досягнення Дару Дарів.
***
   На запитання: що він має на увазі, коли каже «Дар Дарів»?, – мудрець пояснив:
   «Стягання Дару Дарів Щедрого Дарителя – Всеохоплююча Офіра за отриману Тяму».