Вдячнiсть

ВДЯЧНІСТЬ

***
   Я тобі ключа дав, а ти кажеш: «Це я відчинив двері».
***
   «Здрастуйте вам у вашій хаті! Будьте здорові та багаті! Дай Боже, вам і надалі не знати туги-печалі!» – «Знаєш що?» – «Що?» – «Іди собі далі». – «Коли так, то я пішов, бо гараздів міх знайшов. А ви лишайтеся, із миром знайтеся. Як є в хаті віконечко, то загляне й до вас сонечко».
***
   Вилікував якось Старчик одного чолов’ягу, і той, з щирої вдячності, почав бити йому поклони і дякувати.
   І Старчик на те сказав:
   «Слухай-но, Петре, не дякуй мені за моє добро. Не тобі я милість свою дарував. Я гоїв землю, про річку дбав».
***
   Старчика раз запитали хто він більше: песиміст чи оптиміст?
   «ВДЯЧНИЙ ПРИЙМИТИВІСТ!», – такою була його відповідь.
***
   Один прибулий запитав якось Старчика, чим той насичує свій дух? І кмітливий оповідач відповів:
   “Весною буйна ріка заливає водою лугову ямку, і тоді живуть у ній карасі й лини, плітки й в’юни. Влітку, коли вода пересихає, то й оселяються в ній ящірки й цвіркуни, мурашки й жуки. Отак і я, не вибираю собі квартирантів, а живу тим, що оселяється в ямці моєї душі».