Дотики... бабиного лiта
Від сонячних зайчиків осені:
Це бабине літо, мов в спадок,
Цілунками бавиться млосними.
Карбує у пам'ять промінчики
З теплом: золотаві й блискучі,
Щоб взимку не так сумувалось,
Що хтось за весною знов скучив.
Свидетельство о публикации №214101401365