Мураха-день

               «І, вийшовши звідти,
                Він прийшов до своєї батьківщини,
                А з Ним ішли учні Його.»
                (Євангеліє від Марка. 6.1)

Жовтим мурахою повзе день,
Осінь звучить нотами ірландських пісень,
Сонце блискучим ґудзиком на платті дня,
Хмара самотня на полі неба – біле ягня.
Дім, що не звик до тиші – нині жебрак:
Просить людей, господарів – пустка, однак.
Господар минуле кроками міряє до гори Круахан,
Чи то життя, чи спалений вівсяний лан.
Знак: сивиною ірландською старий друїд.
Земля моя: теплих спогадів осінній мід.
Тепер і я монахом-відлюдником тобі услід –
Моя Вітчизна – Ерінн колисана – прадавній міт…


Рецензии
ДЕНЬ-МУРАВЕЙ

Жёлтым муравьишкой день мелькнул,
В Осени аккордах — звук ирландских рун,
Солнце на покровах дня — яркой пуговицей света,
Туча — агнец белый — бродит в поле неба.
Дом, тиши не знавший, — ныне попрошайка:
Ждёт людей, хозяев — пустота, однако.
А хозяин дома затерялся прошлом, где-то в Круахане**,
То ли жизнь сжигает, то ли сноп овсяный.
Из его примет: с сединой ирландской бородатый дед.
В сладкой тёплой дрёме от осенних лет.
Вслед ему монахом стану нелюдим —
Миф — моя Отчизна — колыбель Еринн***.
_______________________________________

http://www.proza.ru/2014/11/19/2176
_______________________________________

С Улыбкой,

Ваш,

Руби Штейн   19.11.2014 23:10     Заявить о нарушении
Прекрасно! Удивительно звучит.... Спасибо за перевод!

Шон Маклех   20.11.2014 15:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.