Мураха-день
Він прийшов до своєї батьківщини,
А з Ним ішли учні Його.»
(Євангеліє від Марка. 6.1)
Жовтим мурахою повзе день,
Осінь звучить нотами ірландських пісень,
Сонце блискучим ґудзиком на платті дня,
Хмара самотня на полі неба – біле ягня.
Дім, що не звик до тиші – нині жебрак:
Просить людей, господарів – пустка, однак.
Господар минуле кроками міряє до гори Круахан,
Чи то життя, чи спалений вівсяний лан.
Знак: сивиною ірландською старий друїд.
Земля моя: теплих спогадів осінній мід.
Тепер і я монахом-відлюдником тобі услід –
Моя Вітчизна – Ерінн колисана – прадавній міт…
Свидетельство о публикации №214101801842
Жёлтым муравьишкой день мелькнул,
В Осени аккордах — звук ирландских рун,
Солнце на покровах дня — яркой пуговицей света,
Туча — агнец белый — бродит в поле неба.
Дом, тиши не знавший, — ныне попрошайка:
Ждёт людей, хозяев — пустота, однако.
А хозяин дома затерялся прошлом, где-то в Круахане**,
То ли жизнь сжигает, то ли сноп овсяный.
Из его примет: с сединой ирландской бородатый дед.
В сладкой тёплой дрёме от осенних лет.
Вслед ему монахом стану нелюдим —
Миф — моя Отчизна — колыбель Еринн***.
_______________________________________
http://www.proza.ru/2014/11/19/2176
_______________________________________
С Улыбкой,
Ваш,
Руби Штейн 19.11.2014 23:10 Заявить о нарушении
Шон Маклех 20.11.2014 15:27 Заявить о нарушении